Запор у кота | Зоомагазин MasterZoo

Зміст

Проблеми із травленням у домашніх вихованців не рідкість, і коти – не виняток. Здоровий вихованець щонайменше один раз на добу спорожнює кишківник, кошенята відвідують лоток частіше. Якщо котик довго сидить у лотку, видає у процесі дефекації нехарактерні звуки або каловиверження не спостерігається понад добу, йому потрібна ваша допомога.

Запор у киці – це утруднена або болюча дефекація, сухий кал у вигляді кульок, джгутів, стрічок, або повна відсутність випорожнень. Менша, ніж зазвичай, кількість фекалій, зміна їхньої форми та кольору, тривале перебування кота в туалеті – все це вказує на констипацію, уповільнене травлення. Якщо понад добу мурчик не наближається до лотка або йому не дається «справити велику потребу» - це обстипація і саме час подумати про візит до ветеринарної клініки. Часто запор супроводжується блюванням.

Запор чи констипація – не захворювання, а ознака, що вказує на наявність проблеми зі здоров'ям чи утриманням кота. Випадкові запори через те, що улюбленець поцупив щось зі столу або знайшов незакритий мішок із кормом, не потребують особливого лікування. А якщо запор спостерігається регулярно – у цьому випадку без кваліфікованої допомоги не обійтися, а в деяких випадках доведеться робити хірургічне втручання.

Якщо ви спостерігаєте не лише констипацію чи обстипацію, але й інші зміни у здоров'ї підопічного – якнайшвидше зверніться до ветеринарної клініки. Самостійно лікувати запор не рекомендується. Без розуміння причин, що його викликали, ви можете завдати здоров'ю тварини значної шкоди. Лікар визначить причини запору, можливо, з використанням рентгену або УЗД, та призначить ефективне лікування.

Кот | Зоомагазин MasterZoo

Причини виникнення запору

Запор у кота – хворобливий стан, спровокований різноманітними ситуаціями. Ветеринари відзначають, що найчастіші причини запору умовно поділяються на кілька груп:

  • психологічні;
  • харчові;
  • порушення здоров'я;
  • неправильне утримання.

Психологічні причини запору котів

Констипація у киць є наслідком стресу. Через значне емоційне напруження або зміну звичної обстановки мурчик не може відвідати лоток, стримує каловиверження, і в результаті розвивається запор, який супроводжується інтоксикацією організму. Приводом для стресу є поява в оселі дитини чи ще одного улюбленця, від'їзд чи хвороба господаря, ремонт, сторонні люди в будинку, переїзд, відвідування ветеринара тощо.

Якщо запор трапився через стрес, вживати якихось особливих заходів не варто. Просто приділяйте киці більше часу, пограйте з нею, стежте, щоб завжди було вдосталь питної води та чистий наповнювач у лотку. Коли ваш підопічний зрозуміє, що зміни в будинку ніяк не позначаються на ставленні до нього господаря, запор зникне і робота органів травлення налагодиться. Однак, якщо запор триває понад дві доби, звертайтеся до ветеринарної клініки!

Харчові причини запору

Констипація у котиків розвивається через невідповідний корм з низьким вмістом клітковини. Особливо часто захворювання спостерігається у котів, які харчуються «натуралкою» з великою кількістю м'яса. В цьому разі необхідно змінити раціон. Пропонуйте тварині овочі або траву, яку можна купити у зоомагазині чи виростити самостійно.

Викликати запор у кота може нестача рідини в організмі. Котики, які їдять сухий корм, але з якоїсь причини мало п'ють, нерідко страждають на обстипацію. Прослідкуйте, щоб в улюбленця завжди була чиста вода, а якщо пити зі звичайної миски він не хоче, доведеться купити питний фонтанчик – проточна вода подобається котикам більше і п'ють вони її із задоволенням.

Запор часто виявляється наслідком накопичення у шлунково-кишковому тракті продуктів, що погано перетравлюються, або шерсті. Виключіть з раціону нечищену рибу, м'ясо з кістками, необроблену птицю, продукти з кісточками, тому що луска, пір'я, шматки кісток або кісточки кавуна накопичуються в кишківнику і можуть спровокувати його часткову або повну закупорку.

Іноді запори виникають і через трихобезоари. Киці багато часу приділяють догляду за шерстю і проковтують частину волосків, що випали. Зазвичай, вони виводяться з каловими масами, але в період активного линяння, а також у довгошерстих улюбленців грудки вовни накопичуються в органах травлення та провокують констипацію чи обстипацію. У такій ситуації слід перевести вихованця на спеціальний корм, що сприяє виведенню шерсті з ШКТ, використовувати мальт пасту і частіше вичісувати, щоб звести до мінімуму кількість волосків, що проковтуються.

Найбільш небезпечний запор, викликаний стороннім предметом у шлунково-кишковому тракті. Під час ігор котик здатний проковтнути маленький м'ячик або іграшку, нитки, ялинковий «дощик» та інші предмети, не призначені для їжі. Стороннє тіло потрапляє до кишківника і без кваліфікованої допомоги цю проблему вирішити не можна. Якщо є підозра, що киця з'їла щось подібне, негайно звертайтеся до клініки.

 

Порушення здоров'я

Запор у кота – це можливий наслідок іншого захворювання. Передусім, хвороб органів травного тракту, сечовивідної системи, або травми. Через біль улюбленець утримує фекалії, які в кишківнику втрачають воду і перетворюються на тверду масу, ще більш погіршуючи стан.

Причиною запору може стати ентероколіт, панкреатит, холецистит. Якщо вихованець перестав мочитися, можливо, він відчуває сильний біль при сечовипусканні та боїться подібних неприємних відчуттів при каловиверженні.

Викликати запор можуть і гельмінти. Велике скупчення паразитів звужує просвіт кишки і призводить до констипації. Тому не забувайте регулярно проводити профілактику паразитів, разом із фахівцем складіть графік профілактичних заходів і дотримуйтеся його. А якщо гельмінтоз з’явився, то терміново зверніться до лікаря. Коли ви берете кошеня або дорослу кицю з вулиці або притулку, обов'язково покажіть лікарю та проведіть антигельмінтні процедури, щоб запобігти серйозним порушенням здоров'я.

Іноді запор є результатом больового синдрому або хвороби, коли кіт не може прийняти правильну позу в лотку через травму, біль у лапах, тазостегновому суглобі. Бували випадки, коли шерсть навколо анального отвору злипалася через забруднення, процес дефекації завдавав болю, тому тварина стримувалася, що призвело до запору.

Проблеми утримання

Фахівці відзначають, що найчастіше від запорів страждають коти із зайвою вагою. Перегодовування мурчика, відсутність активних ігор та прогулянок – це причини послаблення перистальтики кишківника і кишкової непрохідності. Позбутися запору допоможе зміна раціону, додавання до меню продуктів із високим вмістом клітковини. Дієтичне харчування дозволить нормалізувати обмін речовин, активізувати роботу кишківника, і недуга зникне. Також не забувайте частіше гратися з котом і давати йому безпечні іграшки для самостійних розваг. Фізична активність - запорука гарного самопочуття вихованця.

Як не дивно, але забруднення лотка може призвести до запору. Якщо наповнювач у лотку не замінюють регулярно, він неприємно пахне, улюбленець відмовиться ходити в нього і стримуватиме каловиверження. Одні коти в результаті роблять «сюрприз» у вигляді купки в недозволеному місці, а в інших розвивається запор. Тому регулярна заміна наповнювача та прибирання фекалій – не просто турбота про чистоту в оселі, а й профілактика запору.

Кошеня у туалета | Зоомагазин MasterZoo

Симптоми запору в котів

Часткова закупорка просвіту кишки або повна кишкова непрохідність - небезпечний стан, при якому вихованцю потрібна допомога. Якщо ви виявили, що лоток чистий понад добу, зверніть увагу на поведінку кота: їсть він чи ні, як п'є воду, ходить у лоток, чи є блювання або інші порушення самопочуття.

Основними симптомами запору є:

  • відмова від їжі;
  • здуття живота;
  • млявість, пасивність;
  • блювота;
  • дисхезія - утруднене та болюче каловиверження;
  • часті, болючі та неефективні позиви «до туалету»;
  • зміна вигляду калових мас, присутність у них крові.

Якщо понад добу в кота не спостерігається дефекація – якнайшвидше зверніться до ветеринарної клініки.

Методи розм'якшення запору

Запор у кота – наслідок тих чи інших проблем зі здоров'ям, тому основна увага дбайливого господаря має бути спрямована на профілактику. Якщо запор таки виник, не намагайтеся займатися лікуванням самостійно, адже ви не зможете визначити причину і, намагаючись допомогти, можете нашкодити улюбленцю. Тільки ветеринарний лікар після ретельного обстеження зможе виявити причину обстипації та призначити відповідні процедури чи ліки.

Проносне

Проносні препарати виписує лише ветеринарний лікар! Використання таких засобів самостійно протипоказане, тому що ви не зможете розрахувати дозу, а якщо запор викликаний стороннім тілом в органах травлення, стан мурчика після прийому ліків значно погіршується. Якщо фекалії занадто сухі або змінили форму, можна використовувати проносне у вигляді свічок. Однак зловживати цим засобом не варто, оскільки часте використання свічок порушує роботу кишківника.

Фітотерапевтичні та гомеопатичні засоби не дають бажаного ефекту, тому немає сенсу їх використовувати. Більше того, деякі фітозасоби для людей є небезпечними для котів.

Іноді рекомендується дати коту 3-4 мл вазелінової олії. Вона не токсична для вихованця, не вбирається в кишківнику і в незмінному вигляді виводиться з організму, полегшуючи дефекацію. Але не кожен кіт погодиться пити цю неапетитну речовину, вона часто провокує рефлекторне блювання. Якщо після 1-2 прийомів вазеліну самопочуття кота не змінилося на краще, потрібно звернутися до ветеринара.

Клізма

Ставити коту об'ємну клізму в домашніх умовах не рекомендується. Зазвичай очисні клізми роблять кицям у клініці під контролем досвідченого фахівця. Вдома, якщо стан підопічного не викликає побоювань, використовується дитяча мікроклізма – її можна купити у звичайній аптеці. Вперше робіть процедуру під наглядом ветлікаря, а згодом ви зможете робити її самостійно. При утрудненому каловиверженні це дуже дієвий спосіб усунення проблеми.

Одночасно з клізмою або як самостійну процедуру можна робити масаж. Вихованець не завжди дозволяє торкатися живота, оскільки запор викликає здуття і біль. Однак якщо кіт не відчуває значно дискомфорту, то кругове погладжування живота заспокоїть його, зніме спазм, дозволить впоратися зі стресом, спричиненим запором. Все це у комплексі з іншими заходами допоможе покращити самопочуття кішечки.

Хірургічне втручання

Хірургічне втручання – радикальне вирішення проблеми, коли жодні інші методи не можуть допомогти. Воно призначається, якщо в органи травлення потрапило велике стороннє тіло, відбулася повна закупорка просвіту кишківника грудкою вовни або скупченням паразитів, а також в інших ситуаціях, коли тварина потребує екстреної допомоги. Операція може проводитись лише у ветклініці!

Кошеня | Зоомагазин MasterZoo

Профілактика запору в котиків

Констипація у кішок дуже часто є наслідком неправильного вибору корму, незбалансованого раціону або частування вихованця продуктами зі свого столу. Кращий спосіб не допустити розвиток запору – усунути всі причини його появи, тобто вибрати якісний корм, що відповідає віку, породі та умовам життя тварини, змушувати її більше рухатися та грати, пропонувати продукти, багаті на клітковину: траву, овочі.

Довгошерстим котикам регулярно влаштовуйте «сеанси краси» і вичісуйте відмерлі волоски та підшерстя. Особливо ретельно вичісуйте кота під час линяння, щоб зменшити кількість шерсті, що потрапляє до органів травлення. Регулярно проводьте профілактику гельмінтозу, це не лише попередить розвиток констипації, а й дозволить уникнути багатьох інших проблем зі здоров'ям.

Слідкуйте за тим, скільки котик п'є води, адже нестача рідини, особливо при використанні сухого корму, є однією з основних причин запору. Якщо кішці не подобається пити з миски, доведеться придбати спеціальний питний фонтанчик.

Висновки

Причини запору у кота можуть бути найрізноманітніші, причому в більшості випадків це неправильне харчування, нестача рідини, стрес, зайва вага, недостатня фізична активність. Комплекс профілактичних заходів дозволить усунути першопричину проблеми та не допустити розвитку запору знов.

У ситуаціях, коли констипація – результат гельмінтозу, хвороби, травми, потрапляння до органів травлення сторонніх тіл, тварині терміново потрібна кваліфікована допомога. Якщо відсутність дефекації супроводжується блюванням, різким погіршенням самопочуття, негайно вирушайте до ветеринара!

Навіть при одиничному запорі у котика в клініку варто звернутися у будь-якому випадку, щоб отримати рекомендації щодо догляду та харчування, а також перелік профілактичних заходів, які дозволять попередити повторення неприємної ситуації. Уважно стежте за станом і кількістю води в мисці та чистотою наповнювача в туалеті. Будьте уважні до свого мурчика, і спілкування з ним подарує вам море радості!

 

 

FAQ
  • Як зрозуміти, що у киці проблеми із каловиверженням?

    Найпростіший і наочний показник нормального травлення кота – лоток. Здоровий мурчик відвідує його «по-великому» мінімум раз на добу, а кошенята - 2-4 рази на день. Якщо кішка регулярно приходить у лоток, але результат не з'являється або в процесі дефекації вона видає нехарактерні звуки, потрібно спостерігати за нею. Якщо лоток порожній понад 24 години – це привід для занепокоєння.

    Також ознаками обстипації є:

    сухий кал у вигляді кульок, стрічок, дрібних фрагментів, зміна його кольору, наявність кров'янистих включень;

    млявість, апатичність;

    відсутність апетиту;

    блювота;

    здутий болючий живіт;

    часті, але безрезультатні відвідування лотка.

  • Що робити, якщо кіт не може сходити в туалет по великому?

    При запорі, що триває менше доби, спостерігайте за твариною. Якщо немає блювоти, загальний стан задовільний, можете запропонувати йому пити більше чистої води, помасажувати живіт. Можливо, ветеринар порекомендує поставити мікроклізму чи свічку. Якщо це не допоможе - несіть мурчика до клініки якнайшвидше.

    Коли запор триває понад добу або супроводжується блюванням, різким погіршенням самопочуття, слід негайно звернутися до ветлікаря. Самостійно причину констипації ви встановити не зможете, а спроби допомогти тварині можуть спричинити погіршення її стану.

  • Як запустити кишківник у кота?

    Способи налагодити травлення існують різні. Щоб провести грамотну профілактику, потрібно знати причини, які викликали обстипацію. Тому обов'язково зверніться до ветеринара за консультацією. 

    Як правило, до переліку профілактичних заходів входять:

    -заміна корму, введення до раціону продуктів, що містять клітковину;

    -підвищення фізичної активності кота;

    -забезпечення вихованця свіжою водою;

    -регулярне прибирання лотка;

    -підвищена увага у стресових ситуаціях;

    -вичісування шерсті особливо у довгошерстих котів і в період линяння.

  • Як розм'якшити калові маси в домашніх умовах?

    Якщо каловиверження утруднене або відсутнє, а кіт проявляє занепокоєння, ви можете помасажувати йому животик, дати кілька крапель вазелінової олії, поставити свічку чи зробити мікроклізму (за рекомендацією). Якщо ці заходи не дали бажаного ефекту, звертайтеся до ветклініки.

 

Хочешь дізнатись більше?

 

Після прочитання нашої статті, перегляньте додаткову інформацію нижче:




Наші соціальні мережі