Бульдог | Зоомагазин MasterZoo

Зміст

Словом «лишай» власники собак називають багато захворювань, при яких шкіра запалюється, випадає шерсть, а вихованець постійно чухається. Однак у ветеринарній практиці назв у цієї хвороби більше: дерматофітоз, мікроскопорія, трихофітія, екзема тощо. Річ у тім, що подібні симптоми викликані різними причинами:

  • грибок;
  • вірусна чи бактеріальна інфекція;
  • алергічна реакція;
  • ослаблений імунітет собаки.

роздільник | Зоомагазин MasterZoo

Визначити, що у вашого улюбленця лишай, а не дерматит чи алергія, виявити причину хвороби та призначити ефективне лікування може лише ветеринарний лікар. Самостійно діагностувати лишай на ранніх стадіях складно, а підібрати правильне лікування практично неможливо, тому якщо ваш вихованець раптом став млявим, потерпає від свербежу - зверніться до ветеринара. Попередньо можна оглянути собаку самостійно. При огляді обов'язково вдягніть медичні рукавички, оскільки стригучий лишай - дуже заразна хвороба, легко передається людині та потребує тривалого інтенсивного лікування.

Симптомами лишаю є:

  • апатичність, млявість;
  • відсутність апетиту;
  • небажання грати чи гуляти;
  • постійний свербіж;
  • обламування або випадання шерсті;
  • лущення шкіри, поява безволосих ділянок, тріщин, дрібних бульбашок, скоринок, пухлин.
 

Якщо ви спостерігаєте у свого собаки подібні проблеми, негайно зверніться до фахівця, адже без лікування лишай поширюється на все тіло, вражає глибокі шари шкіри та провокує серйозні порушення здоров'я.

Від лишаю не застрахований жоден собака. Спори патогенних грибків і бактерій можуть перебувати в ґрунті, піску, траві та смітті, здатні передаватися при контакті із зараженими собаками та людьми. Переносниками захворювання є гризуни та комахи. Навіть поїздка в транспорті, чужа іграшка чи гребінець стають причиною появи лишаю.

Залежно від стану здоров'я, харчування та умов життя лишай у собак може протікати по-різному, у поодиноких випадках захворювання проявляється незначно. У тварин із сильним імунітетом, які отримують повноцінне харчування, вітаміни, часто бувають на сонці, лишай іноді проходить спонтанно. Але зазвичай вихованець відчуває дискомфорт і потребує допомоги. У деяких тварин є схильність до захворювання. Найчастіше хворіють собаки дрібних порід, особливо йоркширські тер'єри, та вихованці з дуже густою вовною.

У групу ризику також входять тварини:

  • у період вагітності та вирощування потомства;
  • цуценята, які не мають сильного імунітету і ще не виробили захисні механізми шкіри;
  • з травмами лап та шкірного покриву;
  • що живуть у вогкості;
  • які одержують незбалансоване харчування, страждають від нестачі вітамінів;
  • після сильного стресу;
  • під час гострої вірусної або бактеріальної інфекції та у період відновлення;
  • із захворюваннями ендокринної системи;
  • з онкологією;
  • з непереносимістю деяких продуктів, схильні до алергії;
  • у період прийому деяких лікарських препаратів.

Залежно від виду лишаю та стану здоров'я собаки, інкубаційний період триває від 4 до 14 днів.

Лишай у собаки | Зоомагазин MasterZoo

Різновиди лишаю

Як ми вже зазначали, собачий лишай буває викликаний різними причинами. Основні види лишаїв:

  • стригучий;
  • висівковий;
  • рожевий;
  • мокнучий.

Кожен різновид лишаїв має особливості та потребує специфічного лікування з використанням зовнішніх та пероральних препаратів. Одні види лишаїв безпечні для людей, інші дуже заразні. Пропонуємо вам короткий опис основних характеристик різновидів, щоб помітивши перші симптоми у собаки ви відразу розпізнали проблему і своєчасно звернулися до ветеринара.

 

Стригучий лишай

Стригучий лишай - найбільш небезпечний і дуже заразний різновид. Причина - грибки Microsporum canis, Microsporum gypseum або Trichophyton mentagrophytes. Спори грибка здатні жити в ґрунті до 2 місяців, а в теплу вологу погоду – довше. У килимах, на меблях, лежаках, іграшках спори зберігаються до 2 років. Без своєчасного лікування стригучий собачий лишай швидко поширюється тілом і викликає серйозні ускладнення. Якщо до ранки потрапить вторинна інфекція, то хвороба може закінчитися сепсисом. При появі ознак стригучого лишаю тварину слід ізолювати від інших вихованців, не допускати до дітей, літніх та ослаблених людей, а всі лікувальні маніпуляції виконувати в рукавичках.

На початкових етапах хвороби на будь-яких ділянках тіла собаки з'являються червоні набряки, які сильно сверблять. Потім шерсть тьмяніє, пересихає і випадає або обламується за 2-4 мм від шкіри. На шкірі з'являється залисина круглої форми діаметром 2-3 см. Шкіра в цьому місці стає рожевою, запаленою, потім набуває бурого кольору, лущиться, на краях залисини утворюються невеликі бульбашки з прозорою або каламутною рідиною. Сверблячка посилюється. Собака розчісує уражене місце, ранки вкриваються кіркою, а при потраплянні інфекції починають запалюватися та наривати. Такі рани дуже турбують собаку. Без своєчасного лікування вони покривають все тіло тварини.

Висівковий, або різнобарвний, лишай

Цей різновид лишаю також викликаний грибковою інфекцією. Збудник – дріжджовий грибок, який для здорових собак з міцним імунітетом не є небезпечним. А ось за наявності послабленого імунітету, травм, неправильного харчування та несприятливих умов утримання цей грибок викликає запалення шкіри та облисіння. Шерсть випадає, а епідерміс стає рихлим, шарується, лущиться. Утворюється лупа, що виглядом нагадує висівки – звідси й пішла назва хвороби. Колір шкіри на одній ураженій ділянці може бути різним, від рожевого до коричневого, тому лишай називають ще різнобарвним. На відміну від інших видів собачого лишаю, хвороба не супроводжується свербінням.

Для усунення захворювання слід використовувати протигрибкові препарати, а також засоби для зміцнення імунітету, вітаміни. За відсутності лікування лишай набуває хронічного характеру.

роздільник 2| Зоомагазин MasterZoo

Рожевий лишай

Цей собачий лишай є реакцією організму на вірусну чи бактеріальну інфекцію. Найчастіше рожевий лишай вражає пахви, лапи, морду. На них з'являються плями без шерсті діаметром близько 3 см. Шкіра стає рожевою, потім жовтуватою і в результаті покривається коричневою скоринкою. При розчісуванні вона тріскається, ранка починає кровоточити, при потраплянні інфекції утворюється нарив. Якщо лікування не провести своєчасно, хвороба стане хронічною та періодично загострюватиметься.

Мокнучий лишай

Мокнучий лишай – це алергічна реакція організму собаки. Причиною лишаю можуть стати:

  • різкі запахи;
  • харчові продукти;
  • контакт шкіри з хімічними речовинами;
  • укуси комах;
  • ліки;
  • підвищена чутливість організму після перенесеної хвороби.

Ризик розвитку екземи підвищується, якщо собака переніс сильний стрес. На шкірі з'являються пухлини, вони червоні та гарячі на дотик, шерсть на цій ділянці випадає. Згодом на шкірі утворюються бульбашки з рідиною, які лопаються, а потім знову утворюються. Хвороба супроводжується сильним свербінням.

На початковому етапі розвитку лишай з'являється на шиї, щоках, в області куприка та хвоста. Якщо не вжити заходів, він пошириться по всьому тілу, завдаючи нестерпних мук. На цій стадії вилікувати тварину досить складно.

Собака у ветеринара  | Зоомагазин MasterZoo

Лікування зовнішніми препаратами

Лишай у собак не рекомендується лікувати самостійно, обов'язково покажіть вихованця лікарю, щоб він визначив причину хвороби та призначив відповідний препарат.

Діагностика собачого лишаю потребує комплексного підходу. Зазвичай для визначення виду лишаю використовується лампа Вуда, вона у 50% випадків дозволяє виявити та визначити вид збудника. Більш точний результат дає мікроскопічне дослідження зішкрібу шкіри. Найбільш точний діагноз дозволяє поставити посів грибкової культури, але проведення цього аналізу потребує часу – до 3 тижнів.

У комплекс лікування собачого лишаю входять:

  • обробка ураженої ділянки зовнішніми препаратами: спреями, мазями, пудрами;
  • введення перорально антибіотиків, протигрибкових та противірусних препаратів (за потребою);
  • спеціальна дієта;
  • доповнення раціону вітамінами та мікроелементами.
 

Також можуть знадобитися додаткові ліки, якщо в рану потрапила вторинна інфекція. Усі препарати слід застосовувати строго за призначенням лікаря у зазначеному дозуванні. Різні форми випуску лікарських засобів вибираються в залежності від стану вихованця, розмірів вогнища запалення та інших факторів. Коротко охарактеризуємо препарати, що використовуються для лікування лишаю у собак.

Пудри

Суха пудра застосовується для лікування собачого лишаю досить рідко, оскільки нанесення її на запалену шкіру - процедура неприємна, а здатність порошку вбиратися в шкіру мінімальна. Іноді присипки рекомендують для лікування мокнучого лишаю, щоб трохи підсушити рану та прискорити відновлення шкіри.

Спреї

Зручність використання спрею очевидна – до запаленого місця не потрібно торкатися, щоб нанести ліки, рідина проникає у шкіру швидко та ефективно впливає на збудника хвороби. Після висихання слідів препарату не залишається.

Мазі

Мазь – засіб, що найчастіше використовується для лікування лишаю. У ветеринарних аптеках ви можете купити мазі для собак «Імаверол», «Міконазол», «Лекадерм», «Санодерм», «Фунгін», «Клотримазол», цинкову та іхтіолову мазь. Широкий вибір, різноманітність речовин, що діють, дозволяють підібрати ліки для всіх улюбленців.

Нанесення мазі зазвичай не викликає складнощів. Засіб поглинається повільно, за рахунок чого дія активних компонентів подовжується і робить лікування більш ефективним.

Зверніть увагу, багато собак намагаються облизувати запалені місця та з'їдають ліки. В цьому випадку вдягайте на улюбленця спеціальний комір-конус, який не дозволить йому дотягнутися до обробленої ділянки. Також не дозволяйте собаці тертися об меблі, килим або стіни.

Для прискорення одужання можна використовувати спеціальний шампунь. Лікувальні шампуні мають антибактеріальну дію, послаблюють свербіж, частково знімають запалення і перешкоджають поширенню лишаю.

Харчування та раціон

За необхідності ветеринарний лікар призначить собаці лікувальне харчування. Але навіть якщо улюбленцю не потрібний спеціальний корм, його раціон необхідно переглянути. Часто причиною розвитку лишаю у собак є ослаблений імунітет, нестача вітамінів і мінералів.

Якщо раніше собака їв «натуралку», краще перевести його на спеціальний сухий корм, підібраний з урахуванням віку, породи, стану здоров'я. У цьому випадку раціон гарантовано включатиме всі поживні речовини в необхідній кількості. Доповніть меню собаки вітамінами та мінеральними добавками, свіжими фруктами та овочами за сезоном – за будь-якого типу харчування. Виключіть продукти, які можуть спричинити алергічну реакцію:

  • курку;
  • яйця;
  • молочні продукти;
  • пшеницю;
  • кукурудзу;
  • деякі види риби та морепродукти;
  • гарбуз;
  • цитрусові.

Корм для собаки в період лікування лишаю повинен містити підвищену кількість тваринного білка (рекомендуються індичка, кролик, ягня) та менше жирів і вуглеводів.

Заболела собака лишаем | Зоомагазин MasterZoo

Висновки

Як відомо, хворобу простіше попередити, ніж лікувати. Щоб не допустити появи у собаки лишаю, ветеринари рекомендують:

  • підібрати збалансований корм класу преміум, суперпреміум, холістик, виключити з раціону продукти, що спричиняють алергічну реакцію;
  • регулярно купати вихованця;
  • часто мити іграшки, особливо ті, які берете на прогулянку, чистити лежак і килимок;
  • не допускати контакту з хворими тваринами;
  • зробити щеплення (за рекомендацією ветеринара).

Якщо ви помітили у собаки симптоми, що вказують на лишай, одразу звертайтеся до ветеринара. Відкладання візиту до лікаря та самолікування можуть завдати величезної шкоди здоров'ю тварини.

Особливу увагу приділяйте вихованцям, яких підібрали на вулиці або взяли у притулку. У таких собак лишай буває дуже часто, тому насамперед покажіть тварину ветеринару, навіть якщо вам здається, що вона цілком здорова. На початкових стадіях визначити наявність лишаю може лише фахівець, а вам не слід ризикувати здоров'ям собаки та своїм власним.

 

FAQ
  • Який вигляд має лишай у собаки?

    Візуально лишай виглядає як ділянка шкіри, з якої обсипалася шерсть. Шкіра може бути запаленою, рожевою або червоною, вкритою скоринками, кіркою, пухирцями з прозорою або каламутною рідиною. У деяких випадках відзначається лущення епідермісу і лупа.

  • Як визначити, що у собаки лишай?

    Визначити, що у собаки лишай можна за низкою специфічних симптомів:

    апатія, млявість;

    поганий апетит;

    постійний свербіж у певних ділянках тіла;

    випадання шерсті на окремих ділянках, почервоніння шкіри, поява на ній бульбашок, скоринок, лупи;

    пухлини та запалення на шкірі;

    зміна пігментації.

    Проте ці симптоми можуть вказувати й на інші хвороби, тому для встановлення точного діагнозу зверніться до ветеринарної клініки.

  • Чи небезпечний собачий лишай для людини?

    Стригучий лишай однаково небезпечний для собак і людей. Це грибкове захворювання дуже швидко поширюється, тож якщо собака захворів, потрібно обмежити його контакт з усіма членами сім'ї, а медичні маніпуляції робити лише у рукавичках. Особливо небезпечний стригучий лишай для дітей та людей похилого віку з ослабленим імунітетом. 

    Висівковий (висівкоподібний) лишай собак відносно безпечний для людини. Однак якщо імунітет ослаблений, на шкірі є ранки, порізи, подразнення, то є ймовірність, що захворіє і господар собаки. 

     

Хочешь дізнатись більше?

 

Після прочитання нашої статті, перегляньте додаткову інформацію нижче:




Наші соціальні мережі