Зміст
Особливості характеру котів та собак
Маленький песик і доросла кішка чи навпаки - як правильно?
Методи привчання кота й собаки до життя в одному домі
У суспільстві існує стереотип: собаки та коти терпіти одне одного не можуть. Є навіть прислів’я:«Живуть як кішка з собакою», тобто постійно сваряться, чубляться, б’ються. Звичайно, цей вислів побудований на тривалих спостереженнях. Безумовно, він відповідає дійсності, але лише частково. Часто-густо котики і песики цілком спокійно живуть на одній території без конфліктів. Чи є такі випадки винятком, чи справді можна подружити кота й собаку, щоб вони разом грали, спали і щиро товаришували? Давайте розбиратися у цьому питанні.
Особливості характеру котів та собак
У природі коти та собаки зазвичай ворогують. Вони належать до різних видів хижаків, але можуть полювати на ту й саму здобич, тому, по-перше, вважають одне одного суперниками на полюванні, по-друге, можуть розглядати представників іншого виду як потенційну здобич, якщо стане дуже вже скрутно. З огляду на це процес знайомства та налагодження стосунків між котом і собакою може бути досить складним.
Окрім того, собаки — тваринки зграйні, їм потрібен колектив: люди, інші песики. Коти, хоча й спілкуються з людьми та собі подібними, більшу частину часу воліють присвячувати собі, жити за власними правилами. З цих розбіжностей і витікають особливості спільного утримання вдома собак та котів.
Перше, що слід враховувати: собаки та коти — територіальні хвостаті, тому нового сусіда вони можуть сприймати як конкурента, який зайшов на їхню територію і, відповідно, є загрозою. Щоб уникнути «територіальних суперечок» забезпечте кожному улюбленцю місце для прийому їжі, тобто окремі миски для корму і води в різних кутках кухні або кімнати, а також різні місця для відпочинку. У кота повинні бути свої «безпечні куточки», де його не зможе дістати песик, приміром, на шафі, на полиці, на підвіконні. У собаки також мають бути місця, де кіт його не турбуватиме. Якщо улюбленці розумітимуть, що в кожного з них є свої місця, на яку ніхто не зазіхає, вони будуть більш схильні до контакту.
Другий надзвичайно важливий момент — всі зусилля подружити собаку й кота будуть марними, якщо хоча б в одного з улюбленців не будуть повністю задоволені базові потреби. Що це значить? Кожен ваш підопічний має отримувати вдосталь корму та смаколиків, мати власні іграшки та зручне місце для відпочинку, отримувати від вас достатньо уваги та спілкування, достатньо часу проводити на прогулянці або у грі. Також вам слід подбати про здоров’я та гарне самопочуття хвостиків, проводити профілактику паразитів, не забувати про гігієну. Коли обидва пухнастики цілком задоволені життям, подружити їх досить легко.
Маленький песик і доросла кішка чи навпаки — як правильно?
Насправді немає значення, хто з’явився у вас вдома першим, а хто другим — кіт чи собака. Головне, щоб улюбленці були готові до зустрічі і не сприймали іншого як конкурента (це буває, коли хвостик відчуває незадоволеність, дефіцит уваги, руху або має проблеми зі здоров’ям).
Давайте розберемо різні вікові «комбінації» улюбленців:
- цуценя й кошеня. Якщо малеча з’явилася у вас приблизно в один і той самий час і вони зростають разом, то з високою ймовірністю вони потоваришують. Найкращий час для знайомства та соціалізації — 8-16 тижнів. Малюкам завжди потрібен приятель для ігор, спати удвох затишніше, та й потреба у спілкуванні задовольняється у повній мірі тоді, коли ви не можете приділити пухнастикам увагу;
- дорослий кіт і цуценя. Соціалізована, здорова і не обділена увагою киця зазвичай сприймає появу цуценяти в родині відносно спокійно. Так, вона може дивитись на нього зверхньо і не буде в захваті, якщо цуцик намагатиметься гратися з нею, коли вона відпочиває або їсть, але загалом при розділенні простору та контролю комунікації агресії не проявлятиме. Досить привчити цуценя не займати кота, коли він спить чи їсть, і улюбленці зможуть жити разом;
- кошеня і дорослий собака. Якщо у вас дорослий пес і ви хочете взяти додому кошеня, спершу простежте за поведінкою улюбленця і переконайтеся що він загалом неагресивно ставиться до котів. З’ясувати це можна під час прогулянки чи спілкування із сусідським котиком. Якщо собака намагається кинутися на кота, то добре подумайте, чи варто вам заводити кошеня, чи не завдасть песик йому шкоди. Якщо ви таки наважилися на «поповнення родини» маленьким мурчиком, заздалегідь проконсультуйтесь і проведіть тренування зі спеціалістом з поведінки собак, щоб добре відпрацювати реакцію вашого песика, убезпечити малюка і лише після дозволу спеціаліста беріть на себе таку відповідальність. Якщо собака реагує на котів спокійно, то й кошеня не ображатиме. Проте малеча зазвичай дуже активна і може дратувати пса. Також є ризик, що під час гри собака ненавмисне травмує кошеня, особливо якщо песик великої породи. Тож перші дні старайтеся весь час наглядати за хвостиками, щоб вчасно упередити можливі проблеми.
- дорослі кіт і пес. Якщо обидва улюбленця соціалізовані й забезпечені всім необхідним, у першу чергу, їжею і місцем відпочинку, вони цілком спроможні подружитися або принаймні сприймати одне одного нейтрально. Однак варто враховувати, що дорослі підопічні — це особистості з власними уподобаннями, тож спершу всі контакти між ними мають проходити під вашим наглядом. Коли ви переконаєтеся, що кішка й собака можуть відпочивати в присутності одне одного, тоді можете залишати їх удвох без нагляду.
Методи привчання кота й собаки до життя в одному домі
Для налагодження стосунків між песиком і котиком дуже важливе перше враження. Ви маєте правильно та поступово знайомити їх одне з одним.
Плануючи взяти кошеня або цуценя, ви можете заздалегідь принести пелюшку, рушничок або ще якийсь предмет із запахом малюка і дати його обнюхати вашому підопічному. Так поступово він звикатиме до запаху нової пухнастої особистості та спокійніше реагуватиме на появу вдома цього запаху.
Перше знайомство улюбленців має бути ретельно спланованим і продуманим. Уявіть, незнайомець садить вас у переноску, везе невідомо куди, вас хитає, навколо різні невідомі запахи та звуки, потім ви опиняєтеся у цілком незнайомому просторі, і вас підштовхують до якогось чотирилапого. Нормальна реакція — паніка та смертельний переляк. Без сумніву, це позначиться на подальших стосунках хвостиків. А ви ж хотіли зовсім іншого!
Спершу дозвольте новоприбулому улюбленцю заспокоїтися, вивчити нове помешкання, поїсти, попити, поспати, переконатися, що тут цілком безпечно. Коли хвостик заспокоїться і розслабиться, можна натякнути, що він тут не один, показати йому іншого улюбленця, дозволити понюхати.
Перші контакти між новим та старим хвостатим мають відбуватися виключно за вашої присутності, в інший час пухнастики мають бути розділені. Це робиться для безпеки і собаки, і кота, адже при знайомстві досить одного необережного руху, щоб викликати агресію чи страх, і це стане стресом для обох, а також може закінчитися серйозними травмами.
Регулярно пропонуйте улюбленцям речі одна одного: підстилки, іграшки тощо, щоб вони звикли до запаху іншої тваринки. Дуже позитивно впливає на процес звикання пухнастих можливість спілкування з певної відстані. Тут будуть незамінними манеж або дитяча хвіртка — через них хвостики зможуть бачити і відчувати одне одного, але не зможуть безпосередньо контактувати. Дуже позитивно впливає на стосунки спільно вживання ласощів, але тільки при умові, що у вашої собаки немає харчової агресії! Покладіть коту й собаці улюблені смаколики — кожному у його просторі. Колективне споживання їжі поруч з іншою хвостатою особистістю— це позитивний досвід співіснування. З часом вони звикнуть до того, що поруч є ще одна тваринка і зможуть спілкуватися без обмежень. Якщо кіт тікає, коли бачить песика, не стримуйте його. Це означає, що він не готовий до взаємодії та спілкування. В цій ситуації просто дайте улюбленцям час, щоб змиритися з появою в домі іншого улюбленця й прийняти його.
Дуже важливий для успішної взаємодії між собакою і котом є ваш настрій. Завжди зберігайте спокій та позитив. Ніколи не лайте собаку або кота, бо улюбленці вирішать, що ваш поганий настрій — то наслідок їхнього спілкування одне з одним. Якщо бачите прогрес у стосунках, обов’язково пригощайте ласощами і хваліть обох хвостиків, це допоможе закріпити правильну поведінку.
Поводьтеся так, щоб жоден з улюбленців не відчував себе обділеним вашою увагою, а з іншого боку ваші ігри з одним хвостиком не заважали іншому. Самі встановіть межі між ігровим простором і місцем відпочинку та дотримуйтесь їх.
Це загальні поради, які допомагають у більшості випадків налагодити стосунки між котом та собакою. Але універсального рецепту не існує. Завжди треба враховувати характер та звички першої тваринки. Якщо у вас вже є спокійний флегматичний котик, віддавайте перевагу більш спокійним породам собак. Якщо песик енергійний, грайливий, то бажано і кошеня шукати з таким самим характером. Часто буває, що люди беруть до уваги лише свої бажання, не думаючи, як сприймуть їхні улюбленці іншу пухнасту особистість, не готуються до знайомства хвостиків як слід, а потім дивуються, чому квартира перетворилася на поле бою.
Пам’ятайте, у стосунках головне — терпіння, неспішність та позитивний настрій. Правильне знайомство, постійна робота над спілкуванням та взаємодією з часом дадуть потрібний результат. Навіть якщо не все йде, як хотілося б, не треба здаватись і думати, що якщо це чотирилапі, то вони самі розберуться.
Хочеш дізнатися більше?
Після прочитання нашої статті, перегляньте додаткову інформацію нижче:
- - Старіння пухнастих
- - Агресія у собак
- - Сімейні зміни та їхній вплив на собак
- - Психологічна допомога улюбленцям
Наші соціальні мережі
