Зміст
Міфи про необхідність клітки для собаки
Наслідки утримання собак у клітці
Чимало людей, які мають собаку або лише збираються завести хвостика, вважають, що клітка — необхідний аксесуар. Використання кліток для собак досі залишається поширеною практикою, особливо коли йдеться про цуценят, активних молодих собак або чотирилапих «енерджайзерів», які навіть після двогодинної біганини в парку за м’ячем не втомлюються. Таких песиків часто замикають у клітці, якщо, залишаючись на самоті, вони влаштовують вдома розгардіяш, а також на ніч, щоб хвостатий не заліз у ліжко або не створив хаос на кухні.
Насправді це погана практика, яка дає цілком протилежний результат. Звичайно, у деяких ситуаціях клітка може використовуватися, але виключно гуманно. Ні в якому разі вона не повинна бути місцем покарання — якщо ви використовуєте клітку для собаки, вона має бути місцем відпочинку, надійною схованкою. Також можна пропонувати хвостику клітку під час поїздок у громадському транспорті, подорожей. Але і тут вона повинна видаватися песику прихистком, а не пасткою. До речі, в більшості випадків існують гуманніші альтернативи, які дозволяють уникнути утримання собаки в обмеженому просторі.
Міфи про необхідність клітки для собаки
Чимало людей купують клітку ще до того, як у домі з’явиться песик, і починають тримати його там з перших днів, пояснюючи це тим, що малюк буде гризти все, що потрапить під лапи, а це може бути не лише небажаним для людини, а й небезпечним для хвостика. До цього додаються аргументи про те, що собакам потрібне укриття, своєрідний «будиночок», де вони нібито почуваються комфортно. Також клітку часто радять використовувати для привчання цуценят до туалету, адже собаки — доволі охайні тваринки, і якщо малюк перебуває у закритому просторі, він, швидше за все, намагатиметься терпіти. Досить поширена ідея закривати цуценя на ніч у клітці, щоб воно не намагалося залізти в ліжко, а зранку на вас не чекали неприємні сюрпризи.
Насправді всі ці твердження хибні. Кожну з означених проблем цілком можна вирішити без клітки, не травмуючи психіку улюбленця та не завдаючи йому шкоди. Спробуємо розібрати кожен міф про користь клітки для собак, з’ясувати, які є альтернативні способи вирішення проблем, а також розберемося, яку шкоду завдає чотирилапому утримання в клітці.
Міф 1. Клітка навчить песика дисципліни
Клітка в цьому випадку використовується для обмеження руху цуценяти або собаки з метою навчити його слухатися і не лізти у недозволені місця. Якщо ви завели песика, будьте готові приділяти йому увагу, виховувати, пояснювати, що можна, а що ні, навчати. Звичайно, закрити малого бешкетника в клітці простіше за все. А тепер уявіть, що ви в зоопарку бачите тварину в тісній клітці, де вона ледь може влягтися. Це викликає обурення, чи не так? Напевне, вам і на думку не спадає посадити в клітку маленьку дитину, щоб вона не галасувала, не розкидала іграшки, не створювала безлад у кімнаті. Чому ж тоді так можна робити з собакою? Адже песики практично нічим не відрізняються від маленьких дітей. Їм так само потрібно пізнавати світ навколо, знайомитися з новими предметами, явищами, формувати уявлення, що добре, а що небезпечно, що можна, а що ні. Таким «позбавленням волі» ви або спровокуєте бурхливу неконтрольовану поведінку, коли собака опиниться поза межами клітки, або «зламаєте» волю песика, і він стане лякливим, потайним, неконтактним.
Міф 2. Клітка – зручний спосіб привчання до туалету
У природі собаки облаштовують лігво й підтримують там чистоту. Жоден песик не буде справляти потребу там, де він відпочиває або спить. Собаки, які ростуть у клітках і ходять в туалет поруч з місцем сну, порушують свій природний інстинкт не забруднювати місце відпочинку.
Обмеження доступу собаки до пересування й утримання його в клітці не є привчанням до туалету. Це управління туалетом. У собаки є два варіанти: забруднити своє місце відпочинку або чекати, поки людина вирішить, що прийшов час справляти природні потреби. Це дає хвостику мінімальний вибір. Перший варіант дуже неприємний, а другий — абсолютно негуманний. Проблема полягає в тому, що частота випорожнень у цуценят залежить від величезної кількості факторів, і, як наслідок, вона може змінюватися щодня. Незважаючи на те, що чимало людей спостерігають за хвостиками і розуміють, коли потрібно запропонувати цуценяті туалет, багато хто не розбирається в собачій мові тіла або занадто зайнятий і не помічає знаків, які подає песик.
Туалет є однією з базових потреб живої істоти. Ми всі маємо право ходити до туалету, коли нам це потрібно. У цуценят, яких слід годувати 3-5 разів на день, потреба у випорожненнях виникає досить часто, аж ніяк не двічі на день. Крім того, контролювати сечовий міхур, кишківник та сфінктери хвостики починають приблизно у віці 4 місяців. До цього часу вони просто не можуть стримуватися, їм потрібно справляти потребу тоді й там, де виникла така необхідність. У вас є буквально пару хвилин, щоб, помітивши підготовку малюка до туалету, віднести його на пелюшку чи в лоток. Це доведеться робити певний час, поки в цуценяти не сформується звичка «робити справи» саме в зазначеному місці і не з’явиться контроль над випорожненнями.
Справляння потреби у клітці, де цуценя спить і грає, викликає в нього величезний стрес. Пригадайте, яка це мука, коли ви їдете у транспорті, вам кортить в туалет, а ви розумієте, що ваша зупинка лише за 20 хвилин, а потім ще 15 хвилин йти додому. Пригадайте відчуття переповненого сечового міхура і подумайте про те, що ви прирікаєте улюбленця на ці страждання щодня, щогодини. Чи заслуговує він на таке? Найкращим способом привчити малюка до туалету — переносити його на пелюшку після пробудження, а також після того, як він поїсть і поп’є або пограє. Звичайно «нещасні випадки» будуть траплятися, але з часом їх ставатиме менше і зрештою цуценя, а потім і дорослий собака, буде ходити в туалет в бажаному місці. А якщо хвостик змалку звикне справляти потребу в тому місці, де він є, відучити його від цієї звички буде важко. Тобто ви отримаєте прямо протилежний результат, ніж той, який хотіли.
Міф 3. Собака не руйнуватиме дім і не псуватиме речі
Очевидно, клітка не дає песику бути руйнівником, але кінцевий результат зовсім не той, який ви хочете отримати, використовуючи цей метод. Якщо цуценя не має можливості доторкнутися, побачити та понюхати речі, які є навколо, то це середовище залишатиметься для нього новим набагато довше, тобто потяг до гризіння, рвання й руйнування буде розтягнутий у часі. Чим довше собака стикається з чимось, тим менше цікавості воно викликає. Якщо цуценя перебуває у знайомому середовищі серед звичних предметів, тим менше в нього потяг досліджувати їх тим способом, який йому доступний — на зуб. Якщо малюк не має такої можливості — одразу вивчити нову оселю — то процес пізнання може розтягтися на багато місяців, і чим старшим стає собака, тим більшої шкоди завдаватимуть меблям та іншим предметам його щелепи.
Оптимальний варіант — це поступове знайомство цуценяти з оселею, коли малюк зможе постійно задовольняти бажання досліджувати, використовуючи всі органи чуття. Ваше завдання — зробити нове для нього середовище безпечним, керувати і контролювати, запобігаючи контактам з електричними дротами та іншими небезпечними предметами. Пам’ятайте, що етап пізнання, зокрема і за допомогою зубів, триватиме не вічно, з часом хвостик перестане гризти все підряд і навчиться гратися іграшками. Якщо ви не хочете, щоб малюк покидав межі приміщення, просто встановіть перегородку у дверях кімнати.
Міф 4. Використання клітки є підготовкою до можливих надзвичайних ситуацій
Ще одна причина використання клітки — підготовка собаки до візиту до ветеринарної клініки або іншої надзвичайної ситуації. Однак якщо песику дуже погано або він травмований, ви навряд будете намагатися увіпхнути його до клітки. Теж саме стосується і післяопераційного стану або ситуації, коли хвостику дали ліки. Швидше за все він лежатиме і відпочиватиме, набиратиметься сил, і клітка йому не знадобиться. Якщо песик хворіє, а вдома є інші улюбленці, то краще буде виділити хворому окреме приміщення і не пускати туди інших хвостиків або відгородити куток, де він буде поступово одужувати. Так процес відновлення після хвороби або операції протікатиме більш природно та успішно. Звісно, що є післяопераційні випадки та травми, коли песик справді має бути максимально обмежений в русі, тоді ви маєте поступово привчати його до клітки, а також не забувати давати ментальні навантаження, оскільки фізичні деякий час недоступні.
Під час переїзду, особливо у залізничному транспорті, без клітки не обійтися. Якщо ви плануєте такі подорожі, подбайте, щоб клітка біла досить просторою і навчіть хвостика розслаблятися в ній. Використовуйте улюблені пледи та подушки, іграшки та ласощі. Дайте улюбленцю зрозуміти, що перебування в клітці — не покарання, а потреба, і за першої можливості він зможе вийти.
Міф 5. Клітка – це «будиночок» собаки, затишне укриття.
Клітка є укриттям тільки тоді, коли хвостик сприймає її як безпечне місце. А безпечним місце є лише тоді, коли є можливість вільно туди заходити та покидати за бажанням. Якщо дверцята зачинити, то клітка перестає бути укриттям.
Наслідки утримання собак у клітці
Варто пам’ятати, що в центрі суперечок про користь чи шкоду клітки — жива істота, яка повністю залежить від нас. Тому всі рішення, що стосуються її життя, мають ґрунтуватися на любові, розумінні її потреб, фізіологічних особливостей і необхідних умов для здорового розвитку.
Величезну роль у розвитку цуценяти відіграє його сильне прагнення пізнавати навколишній світ, йому важливо все обнюхати і спробувати на смак. Щоб вирости щасливим і впевненим собакою, цуценяті треба почуватися в безпеці там, де воно живе, довіряти своїй сім'ї, мати право вибору і можливість приймати рішення. Закриваючи хвостика в клітці, ми навчаємо його неправильній взаємодії зі світом, можемо розвинути сепараційну тривогу і навіть зруйнувати природний потяг до чистоплотності, бо собаки, які ростуть у клітках і ходять в туалет поруч з місцем сну, порушують природний інстинкт не забруднювати своє місце відпочинку. Перебування в клітці протягом дня, коли вас немає вдома, лише посилює переживання собаки і зовсім не вчить його справлятися із сепараційною тривогою. У клітці цуценя відчуває себе так само самотньо, але, крім цього, воно ще й за ґратами. Використання клітки як способу навчити щеня спокійно залишатися вдома неефективне і негуманне. Окрім того, що щеня, перебуваючи в клітці, втрачає можливість вільно пересуватися, воно позбавлене права самостійно приймати рішення щодо таких базових потреб, як сон і туалет.
До речі, про сон. Собаки сплять коротко, люблять вставати, рухатися та змінювати позу, це допомагає їм повноцінно відпочивати та регулювати температуру. Таким чином, утримання собак у клітці порушує нормальний природний спосіб сну, позбавляє їх можливості діяти за велінням природних інстинктів.
Треба пам’ятати, що для входу в глибокий швидкий сон собаки повинні мати можливість витягнути ноги, оскільки повне розслаблення м’язів є частиною процесу повільного сну. Якщо песик не може зручно лягти й повністю розслабитися (а в клітці це практично неможливо), його мозок не зможе відпочити, повністю відновитися. Відсутність повноцінного відпочинку тягне за собою й інші проблеми, наприклад, неможливість сприймати нову інформацію, навчатися, перезбудження. Коли ви не виспалися, погодьтеся, важко бути ефективним, навчатися, виконувати навіть просту роботу. В собак та сама ситуація. Хвостик не зможе засвоїти бажану вами поведінку, бо просто не здатний зосередитися.
Невелика клітка, де песик не може влягтися, витягнувшись на повний зріст, може спричинити й фізичні захворювання, особливо це стосується цуценят у період активного зростання. Незручна поза під час сну стає причиною болю, судом, навіть деформації суглобів.
Всі собаки різні, до кожного потрібно знайти особливий підхід, навчати, дресирувати, виховувати. Тільки за такої умови ви отримаєте вірного друга і відповідального компаньйона, який контролюватиме свою поведінку і швидко адаптуватиметься до нових умов. Утримання в клітці спричиняє порушення поведінки, психічного та фізичного розвитку. Деякі хвостики дійсно люблять ховатися в клітці, вважаючи її своїм «будиночком». Це чудово, але дверцята клітки завжди повинні залишатися відкритими, щоб собака міг заходити і виходити за бажанням. Твердження, що клітка допомагає у привчанні до туалету, спокійної поведінки — лише міфи. Клітка може бути використана, але тільки у гуманному вигляді, коли песик може спокійно сам вирішувати, коли він хоче там бути, а коли ні.
Хочеш дізнатися більше?
Після прочитання нашої статті, перегляньте додаткову інформацію нижче:
Наші соціальні мережі
