Зміст
Як привчати собаку до прогулянок без повідця?
П’ять корисних навичок, які дозволять навчити собаку гуляти без повідця
Навіть відповідальні люди, які мають чотирилапих друзів, не завжди знають, що в Україні існує закон щодо вигулу собак. Приміром, із собакою не можуть гуляти особи молодше 14 років, а з великими собаками та породами, які визнані небезпечними, — особи молодше 16 років. Також законом забороняється відвідування громадських місць (магазинів, торгових центрів, кінотеатрів, кафе тощо) із собаками. Винятком є лише зоомагазини, також ці правила не поширюються на людей, у яких собака виконує роль поводиря. Не можна купати тварин на міських пляжах тощо. Одним з перших пунктів цього переліку є заборона на вигулювання собак без повідця — це дозволено лише у спеціально облаштованих місцях. Загалом, закон створений для того, щоб вберегти від небезпеки і собак, і людей.
Але будемо відвертими, далеко не всюди облаштовані місця для вигулу песиків. Та й обмежувати улюбленця одним і тим самим майданчиком не хочеться. Адже собаки для повноцінної соціалізації і нормального психічного стану потребують вільних прогулянок, дослідження території, вивчення нових предметів та явищ, знайомства з людьми, домашніми та дикими тваринами. Тож гуляти з чотирилапими без повідця доводиться у тихих куточках парків, на пустирях, у лісі, полі, на околиці міста чи села. Одразу постає питання: як зробити прогулянку без повідця безпечною для життя песика?
Чи варто гуляти без повідця?
Для чого потрібен повідець? Повідець — амуніція, яка створена для безпеки, насамперед, самого собаки. Завжди треба пам’ятати, що ви не можете прочитати думки свого хвостика і точно вгадувати його реакцію на ту чи іншу подію. Реакція на новий предмет, гучний звук, незнайому людину чи тварину може бути непередбачуваною, так само несподівано можуть спрацювати інстинкти. Навіть якщо ваш собака багато тренований, ніколи в житті не вибігав на дорогу, все одно якось він відчує певний запах, переплутає члена вашої родини з іншою людиною, побачить іншого собаку, кота, білочку, птаха і рвоне через дорогу або кудись поміж будинками у кущі.
Гуляючи з собакою на повідці, ви убезпечуєте себе від штрафу, а свого хвостика – від потенційних небезпек: транспорту, агресивних собак та людей, іншого негативного досвіду. Однак у кожного песика є потреба вільно досліджувати навколишній простір, пересуватися у власному темпі під час прогулянки, гратися з іграшками та іншими собаками. І бути весь час «прив'язаним» до господаря у цих ситуаціях просто неможливо, тому варто знаходити місця, де ви б могли погуляти з собакою без повідця. Водночас потрібно навчати хвостика слухатися вас без повідця, не відходити далеко, повертатися одразу за командою і не реагувати на різноманітні подразники.
Як привчати собаку до прогулянок без повідця?
Перед тим як починати гуляти з собакою без повідця, важливо зробити кілька речей:
- чіпувати улюбленця;
- повісити на нашийник адресник (якщо в собаки дуже довга шерсть або він не підпускає до себе чужих людей, можна повісити два адресники — на шию та на шлейку);
- за бажанням можна купити геолокатор тощо.
Ці заходи дозволять швидко знайти улюбленця, якщо він все ж таки загубиться. Найчастіше це відбувається на перших прогулянках, коли песик ще не зрозумів, що відбувається, і бурхливо реагує на всі відволікаючі фактори: велосипеди, машини, інших собак, пташок тощо. Тож перша умова успішних прогулянок без повідця — побудова міцних довірчих стосунків.
Загалом привчання до прогулянок без повідця — справа непроста. Щоб переконати хвостика йти поруч та слухатися вас, треба дуже глибоко розуміти його поведінку, мову тіла, а також тверезо оцінювати його можливості та межі. Тоді ви зможете своєчасно помітити ознаки тривожності, страху, інших емоцій і запобігти втечі або неприємній ситуації.
Досвідчені кінологи визначають кілька типів собак, що становлять групу ризику, якщо гуляють без повідця:
- мисливці за транспортом — вони часто вискакують на дорогу, кидаються під колеса будь-якого транспорту: авто, тролейбусів, велосипедів, самокатів. Тож можуть або отримати серйозну травму, або стати причиною ДТП;
- мисливці за пташками — сюди ж можна додати котів, метеликів, білочок та інших тваринок, яких собака може зустріти в парку, полі чи лісі. Під час погоні за «здобиччю» песик забуває всі команди, може забігти далеко і не знайти дороги назад;
- любителі тиші — ці собаки дуже бояться різких гучних звуків: грому, феєрверків, сигналізації, що спрацьовує зненацька. Коли вони чують такий звук, то втрачають контроль і з переляку тікають, куди очі дивляться;
- гіперактивні — цей тип хвостиків дуже швидко збуджується, може проявляти агресію до інших собак або людей, чия поведінка їм не сподобалася. А бійка – це травми;
- мандрівники — особливо часто до цієї категорії потрапляють цуценята і молоді песики, які сповнені енергії та бажання вивчати світ навколо. Бажання обнюхати той кущик чи подивитися, що там за рогом, може бути сильнішим, ніж всі ваші команди.
Якщо ваш собака є представником однієї з указаних категорій, то вам буде складніше, ніж іншим пет-батькам, привчити його слухатися і бути поруч без повідця. Але немає нічого неможливого. Головне — ваша зацікавленість, терпіння і регулярна робота з улюбленцем.
П’ять корисних навичок, які дозволять навчити собаку гуляти без повідця
Передусім зауважимо, що в людних місцях, біля автомагістралей, у транспорті, біля дитячих майданчиків собака обов’язково має бути на повідці. Навчатися гуляти без нього слід в тихих місцях, де немає багато людей та машин. Для тренувань оберіть спершу затишне знайоме місце з мінімумом подразників, аби хвостик міг цілком зосередитися на вас та опануванні команд. Важливо, щоб улюбленець розумів, що потрібно виконувати ваші інструкції незалежно від того, що відбувається навкруги. Тобто найголовніша навичка, над якою потрібно працювати з улюбленцем — зосередженість на вас у будь-якій ситуації. Навіть якщо в парку двадцять собак, навколо бігають десять білочок, а поруч розсипали пакунок із його улюбленими собачими смаколиками, песик повинен залишатися біля вас і слухатися.
Як досягти такого результату?
Перше: взаєморозуміння з чотирилапим. Ви маєте розуміти, що собаки дуже допитливі, їм хочеться постійно досліджувати світ навколо і зосередитися на ваших командах буває дуже важко. Тому будьте поблажливими й терплячими, не лайте хвостика. Краще подумайте, яким чином привернути його увагу і утримувати її, які способи заохочення використовувати, щоб у песика була мотивація.
Друге: закріплення хорошої поведінки. Ваш чотирилапий вивчив команди і швидко їх виконує. Це чудово, але слід переконатися, що у незвичній обстановці він залишиться так само слухняним. Під час відпрацювання команд поступово додавайте нові подразники: змінюйте місце тренування, просіть знайомих підійти до вас, можливо, зі своїм улюбленцем, увімкніть будильник, щоб песик почув незвичний звук. Так ви зрозумієте, чи собака правда слухається вас, чи згоден виконувати команди лише в спокійній обстановці.
Часом собака не виконує команду, тому що не розуміє її. Мабуть, під час навчання ви неправильно відпрацьовували її. В цьому випадку доведеться почати все з початку, можливо, з допомогою спеціаліста з поведінки собак. Деякі песики не виконують команди, бо в них немає мотивації. Бігати за м’ячиком або пташкою йому цікавіше, ніж спілкування з вами. Тут справа, передусім, у вашій поведінці. Ваші стосунки з чотирилапим потребують перегляду та серйозної роботи, бо подібна реакція свідчить, що хвостик не довіряє вам або йому просто не цікаво з вами.
Третє: регулярна практика. Щодня працюйте вдома і під час прогулянки над поведінкою улюбленця без використання повідця. Навчання можна поєднувати з грою. Використовуйте улюблені іграшки для тренувань та ласощі для заохочення — це значно підвищить ефективність занять. Пам’ятайте, що тренуватися бажано подалі від доріг, ліпше за все — на майданчиках для улюбленців.
Четверте: заохочення. Це може бути гра, пестощі, схвалення, щось смачненьке. Це найефективніший спосіб навчити собаку слухатися вас без повідця. Якщо хвостик добре поводить себе без «прив’язі», завжди хваліть його за це, давайте зрозуміти, що ви задоволені. Така поведінка допоможе привернути й утримувати увагу улюбленця. З ласощами будьте обережні. Часте пригощання може призвести до втрати зацікавленості, тому важливо, як кажуть, не передати куті меду.
П’яте: вдосконалення виконання загальних команд. Водночас з опануванням правил поведінки без повідця повторюйте базові команди, щоб хвостик виконував їх без повідця так само швидко, як і з ним.
Якщо у вас виникнуть труднощі на будь-якому етапі навчання, не треба лаяти хвостика. Скоріше за все ви неправильно пояснили йому команду. Зверніться до спеціаліста з поведінки, щоб він допоміг налагодити стосунки з улюбленцем та підказав, як правильно навчати його тих чи інших команд.
На що ще слід звернути увагу під час навчання гуляти без повідця?
- Поясніть песику важливість команди «поруч» і хваліть за її виконання. Якщо хвостик зможе залишатися біля вас або одразу підходити у різних ситуаціях, то вам буде простіше контролювати його без повідця.
- Підсилюйте візуальний контакт з улюбленцем. Навчіть собаку у будь-якій ситуації спершу дивитися на вас, а потім реагувати. Навчіть його дивитися на вас при появі відволікаючих факторів — і це буде дуже корисно для безпеки чотирилапого і вашого спокою.
- Одразу реагуйте на будь-яку небажану поведінку собаки. Якщо песик намагається сам перейти дорогу або сильно відстає на прогулянці, знайдіть причину такої поведінки та виправте її. Не забувайте хвалити собаку за успіхи.
- Гуляйте якомога більше, зокрема по нових місцях. Пропонуйте собаці прогулянки новими незнайомими місцинами й водночас відпрацьовуйте команди, які ви вивчали раніше вдома чи у знайомій песику обстановці. Це привчить хвостика краще справлятися з відволікаючими факторами і розуміти, чого ви чекаєте від нього. Загалом, навчання на прогулянках в ігровій формі дає чудові результати.
Через певний час ви зможете досить впевнено гуляти з песиком без повідця. Однак це не означає, що його не потрібно брати із собою на прогулянку. Передусім дбайте про безпеку собаки: тримайте на повідці біля доріг, на жвавих вулицях, біля скупчень людей, у місцях, де хвостик може чогось злякатися. Вибирайте для вільних прогулянок собаки безпечні та спокійні місця.
Хочеш дізнатися більше?
Після прочитання нашої статті, перегляньте додаткову інформацію нижче:
Наші соціальні мережі
