Зміст
Як налагодити контакт з безпритульним песиком?
10 порад для швидкої та комфортної адаптації собаки у вашій оселі
Як підготувати свій дім для собаки?
Якщо так сталося, що на вулиці ви побачили безпритульного песика і захотіли взяти його додому, або якщо ваше добре серце щиро співчуває хвостикам, які не мають домівки, і ви вирішили прихистити собаку з притулку — це дуже милосердний і гідний поваги вчинок, але водночас і велика відповідальність. Вам знадобиться чимало зусиль та терпіння, щоб песик почав довіряти вам і став справжнім другом.
Що і як робити, щоб спростити адаптацію? Як знизити стрес для улюбленців, які вже живуть у вашій оселі? Пропонуємо кілька порад, які стануть у нагоді та допоможуть вам швидше знайти спільну мову з новим пухнастиком та заслужити його довіру.
Будьте готові до того, що вам доведеться дещо змінити звичний спосіб життя і присвячувати більше часу спілкуванню з собакою, доки він звикатиме до життя в новому домі.
Як налагодити контакт з безпритульним песиком?
Перш ніж підійти до собаки, спостерігайте на відстані за його поведінкою та мовою тіла. Шукайте ознаки страху, агресії чи хвороби. Зацікавлений погляд, розслаблена поза, виляння хвоста — вказують на добрий настрій та дружелюбність. Гарчання, притиснуті вуха, напружена поза — це ознаки страху та агресії, тож будьте обережні. Безпритульний собака може боятися незнайомців або не розуміти ваших намірів. Якщо ви сповнені рішучості взяти його до себе, підходьте повільно, розслабте тіло та уникайте прямого зорового контакту. Говоріть м’яким, тихим голосом. Рвучкі рухи або гучні звуки можуть налякати хвостика і змусити його захищатися. Якщо собака здається пораненим або хворим — якнайшвидше зверніться по допомогу до ветеринарної клініки.
Щоб налагодити перший контакт із хвостиком, вам знадобиться щось смачненьке. Їжа — чудовий спосіб заслужити довіру бродячого собаки, а якщо на вулиці спека, ємність з чистою водою також буде корисною. Обережно покладіть їжу та воду поруч і відступіть, щоб собака міг поїсти та попити, не відчуваючи загрози з вашого боку. Це допоможе чотирилапому асоціювати вас із чимось приємним. Коли песик почне вам довіряти, спробуйте вдягти на нього нашийник і повідець. Якщо собака пручається — будьте терплячими й дайте йому більше часу, щоб звикнути до вашої присутності та незнайомих предметів.
Якнайшвидше заплануйте ветеринарний огляд. Ветеринар повинен перевірити наявність травм, хвороб і паразитів. Також обов’язковими є щеплення, протипаразитарна обробка та інші процедури. Не забувайте про виховання та дресирування. Хоч це й не першочергове завдання, воно дуже важливе для створення довірливих стосунків та довгострокового блага собаки. Коли маєте справу з безпритульним песиком, найкраще працюють методи позитивного підкріплення. Терпіння та послідовність допоможуть запобігти небажаній поведінці.
Найголовніше для песика, який не мав домівки, — ваша любов і розуміння. Не очікуйте швидких результатів — дайте хвостатому час, щоб подолати свої страхи та адаптуватися до нового життя.
10 порад для швидкої та комфортної адаптації собаки у вашій оселі
Передусім! Незалежно від того, цуценя ви взяли чи дорослого собаку, якнайшвидше відвідайте ветеринара. Лікар огляне песика, визначить, чи є якісь явні проблеми зі здоров’ям, призначить аналізи для виявлення можливих прихованих хвороб, запропонує найбільш ефективні протипаразитарні засоби. Також фахівець зможе дати поради щодо годування, графіка щеплень тощо.
Якщо песик із притулку, то він може вже мати щеплення, а працівники закладу зорієнтують вас щодо його звичок, чи є особливі потреби в навчанні та корекції поведінки, чи існують якісь вимоги до дієти. Водночас зважайте, що в притулку собака перебуває у стані стресу, і з часом, коли він звикне до вас та нової оселі, його поведінка може значно змінитися.
Порада 1
Перші кілька днів будуть найважчими. Для всіх. Собака перебуватиме у стані стресу. Якщо це маленьке цуценя, воно зазвичай ховатиметься під диваном або в іншому затишному місці, а потім почне досліджувати все навколо, пробувати речі на зуб і може завдати шкоди як речам, так і собі. Дорослі песики, залежно від попереднього досвіду, бувають полохливими або агресивними: ховаються під диван, стіл, забиваються в куток кімнати й гарчать, коли хтось до них наближається. Це цілком нормальна поведінка на початковому етапі.
Що робити вам? Насамперед — набратися терпіння і дати собаці спокій. Не турбуйте його, якщо він не хоче спілкуватися. Дозвольте йому адаптуватися у власному темпі. Поставте неподалік схованки миски з кормом і водою, підстеліть пелюшку, покладіть іграшку й постарайтеся деякий час не наближатися до цього місця. Дозвольте чотирилапому побути наодинці. Коли він зрозуміє, що їжі вдосталь, можна справити потребу і ніхто його не ображає, він трохи розслабиться та заспокоїться.
Порада 2
Не змушуйте собаку взаємодіяти, якщо вона до цього не готова. Цуценята та молоді песики зазвичай швидше виявляють цікавість, хочуть гратися та спілкуватися — у такому разі їм слід приділяти максимум уваги. З дорослим собакою все може бути інакше, адже ви не знаєте, який досвід взаємодії з людьми він має.
Уникайте відвідувачів у цей період і подбайте, щоб у домі панували тиша та спокій. Така атмосфера допоможе хвостику розслабитися й асоціювати нове місце з безпекою.
У певний момент собака сама підійде до вас — тоді можете легенько доторкнутися до неї, погладити, а потім зробити паузу, щоб побачити реакцію. Якщо вона не тікає, продовжує стояти поруч або намагається встановити контакт, можна продовжити гладити, розмовляючи тихим, ласкавим голосом. Доброю ідеєю буде запропонувати щось смачненьке. Якщо песик бере їжу з ваших рук — це вже чудовий знак довіри.
Порада 3
Зробіть у зручному для вас куточку «лігво» для улюбленця і запропонуйте йому відпочивати саме там. Можете покласти туди лежак або килимок, з якими він уже знайомий, іграшки, ласощі. Песик має знати, що в домі у нього є своє власне місце, де він може відпочивати, спати, спостерігати за тим, що відбувається навкруги, і його ніхто не потурбує. У перші дні це особливо важливо.
Порада 4
Підберіть для собаки оптимальне харчування, яке відповідає його віковим потребам, ступеню активності, типу шерсті тощо. Харчування повинно бути різноманітним і привабливим, це дарує хвостатому відчуття впевненості, стабільності, а відтак він буде сміливішим, більш контактним. Крім того, смачна їжа та ласощі допоможуть потроху виробляти потрібну поведінку, налагоджувати взаємини.
Порада 5
Не поспішайте виводити песика в парки та возити на природу, на дачу тощо. Спершу прогулянки мають бути короткими. Перші день-два песик узагалі може відмовитися виходити. Це по-перше. По-друге, цуценята та безпритульні собаки не знають, що таке шлея, повідець, їх дратують ці дивні предмети, і треба дати час улюбленцю звикнути до них. Робити це краще поступово. По-третє, місцевість може бути для хвостика новою і лякати, тому спершу гуляйте недовго, тим самим маршрутом, щоб собака міг придивитися до всього навколо. Коли він переконається, що його життя йде на краще, він почне з цікавістю досліджувати нові місця.
Порада 6
Якщо у вас вдома вже є собаки та коти, не варто знайомити їх одразу з новим улюбленцем. Передусім, новенький має побути на карантині певний час, щоб ви переконалися, що у нього немає хвороб. Також варто не допускати контактів, щоб новий улюбленець не «підкинув» паразитів, адже однієї обробки від бліх чи волосоїдів може бути недостатньо. Крім того, між вашими улюбленцями та новеньким можуть виникати конфлікти, а це аж ніяк не сприятиме адаптації.
Порада 7
Якщо у вас вже є собаки та коти, дотримуйтеся звичного режиму і призвичаюйте до нього новенького. Якщо це єдиний чотирилапий, то вам слід створити розпорядок дня і чітко його дотримуватися. Це допоможе собаці звикнути до нового дому та розуміти, чого очікувати та коли.
Порада 8
Запасіться терпінням, не нервуйтеся, ставтеся з розумінням до дивних звичок нового улюбленця. Навряд чи ви дізнаєтеся, до чого собака звик у попередніх домівках чи як він жив на вулиці. Можливо, песик харчувався біля смітника, тож сміттєве відро буде для нього дуже привабливим. А може в інших людей песику дозволяли те, що не хочеться дозволяти вам, тож бути терплячим дуже важливо, щоб допомогти собаці пристосуватися. Не забувайте спостерігати за ним, щоб розуміти, які ознаки чи дії вказують на тривогу, страх, агресію, тоді ви зможете вчасно реагувати.
Порада 9
Протягом перших трьох місяців дуже бажано вести щоденник. Занотовуйте все, що відбувається з чотирилапим: поведінку, цікавість до тих чи інших продуктів, спілкування з різними людьми, стан здоров’я тощо. Це допоможе вам пізнати свого собаку та дізнатися, що для нього є нормальним, а над чим слід працювати і як хвостик реагує на ті чи інші пропозиції.
Порада 10
Якомога швидше знайдіть для улюбленця ветеринара, щоб мати можливість звернутися по пораду і допомогу, а також досвідченого спеціаліста кінолога, який допоможе вирішити поведінкові проблеми.
Як підготувати свій дім для собаки?
Чи з вулиці, чи з притулку потрапить до вас чотирилапий друг — він 100% відчуватиме занепокоєння. Звичайно, ви будете прагнути заспокоїти його, приділити увагу, але дуже рідко песик готовий до контакту з перших хвилин. Він перебуває у незнайомому просторі, де його лякає кожен предмет, звук чи запах. Тож передусім вам треба створити для хвостика затишний простір. Для цього знадобиться:
- лежак підходящого розміру, а якщо песик опинився вдома зненацька, плед або ковдра;
- миски для корму та води;
- іграшки;
- ласощі відповідного розміру та щільності;
- нашийник або шлейка, повідець;
- спеціальний шампунь для собак, рушник та гребінець чи щітка;
- гігієнічна пелюшка;
- ветеринарні препарати, які порадить лікар.
Лежак чи плед розмістіть у затишному і зручному для вас місці, одразу покажіть його песику. Він має знати, що в лежаку чи будиночку його ніхто не турбуватиме. Щоб зробити лежак привабливішим, покладіть туди ласощі, пухнастий пледик, іграшку абощо. Інакше не виключено, що собака обере собі місце у вас під ліжком або на дивані, що теж є нормою.
Подбайте про безпеку хвостика і своїх речей: приберіть з кімнати всі цінні для вас предмети та техніку. Перевірте, чи немає в зоні доступу собаки електричних дротів, хімікатів, ліків, токсичних рослин. З членами родини та улюбленцями знайомте поступово, ненав’язливо, щоб песик не розгубився і не перелякався.
Привести безпритульного собаку у свій дім — це приємний досвід, але і велика робота. Підійшовши до процесу адаптації вдумливо та з розумінням особливостей підопічного, ви зможете дати йому радість і затишний дім, повернути віру в добро і зробити щасливим на все життя.
Хочеш дізнатися більше?
Після прочитання нашої статті, перегляньте додаткову інформацію нижче:
- Сімейні зміни та їхній вплив на собак
Наші соціальні мережі
