Зміст
Як кіт може заразитися вірусним ринотрахеїтом?
Симптоми вірусного ринотрахеїту у котів
Ринотрахеїт у кішок, який також називають котячий герпесвірусний ринотрахеїт (FHV-1), є поширеною вірусною інфекцією дихальних шляхів. Ринотрахеїтом хворіють коти різного віку, як породисті, так і вуличні. Протягом життя близько 50% мурчиків переносять це захворювання. У дорослих здорових котів одужання настає через 12-15 днів, якщо з'являються ускладнення. А ось для літніх котів і кошенят до 6 місяців це небезпечна недуга. Приблизно у 30% випадків вона закінчується летально. Котячий герпевірус небезпечний тільки для мурчиків і не передається людям, але це зовсім не означає, що вихованця не потрібно лікувати. Без своєчасної адекватної терапії хвороба переходить із гострої стадії в хронічну і спричинятиме котику дискомфорт протягом усього життя.
Давайте розберемося, що являє собою ринотрахеїт у котів, які симптоми вказують на хворобу, як правильно лікувати вихованця та попередити ускладнення і загострення надалі.
Особливості захворювання
Котячий герпесвірус типу 1 (FHV-1) відноситься до сімейства Herpesviridae та підродини Alphaherpesvirinae. Цей вірус є основним патогеном, що вражає верхні дихальні шляхи котів. Так само як інші герпесвіруси, FHV-1 має складну будову.
Основні компоненти структури FHV-1:
🐾 геном містить безліч генів, відповідальних за розмноження вірусу в сприятливих умовах, складання та взаємодію з клітинами господаря;
🐾 шар білків, які відіграють важливу роль на початкових етапах інфекції, допомагаючи вірусу захоплювати контроль над клітиною господаря та пригнічувати імунні відповіді;
🐾 ліпідна (жирова) оболонка – вона містить кілька глікопротеїнів (наприклад, gB, gC, gD та gH), які відіграють ключову роль у приєднанні вірусу до клітин господаря та проникненні в них. Ці глікопротеїни також беруть участь у імунному розпізнаванні та є цілями для антитіл.
Складна будова FHV-1 дозволяє вірусу швидко адаптуватися в організмі та активно розмножуватися. Наявність цих структурних компонентів необхідно враховувати у процесі діагностики, лікування та профілактики інфекцій у котів.
Як кіт може заразитися вірусним ринотрахеїтом?
Котячий герпевірус передається від тварини або предмета до іншої тварини дуже легко. Більше того, улюбленець може заразитися від людини, яка контактувала з хворим котом. Люди не хворіють на цей вид герпевіруса, проте після контакту з хворим котиком можуть переносити інфекцію на руках, одязі та взутті – при температурі понад 20 °С вірус продовжує жити протягом доби і весь цей час становить небезпеку для кішок.
Можливі різні способи зараження вірусним ринотрахеїтом кішок.
🐾 Прямий контакт. Кішки можуть заразитися при контакті з інфікованими особами під час спільних ігор, вилизування одне одного, обнюхування.
🐾 Повітряно-крапельний шлях. Вірус передається з мікроскопічними краплями рідини та слизу, що виділяються при чханні та кашлі інфікованих кішок.
🐾 Контакт із забрудненими предметами. За сприятливої температури вірус здатен близько 24 годин зберігатися на різних предметах, якими користувався хворий вихованець. Найчастіше зараження відбувається через миски для корму та води, лотки для туалету, іграшки, лежанки, подушки, пледи.
🐾 Вікові особливості організму. Кошенята та літні улюбленці мають слабший імунний захист, тому перебувають у зоні ризику.
У деяких випадках, коли вихованець здоровий, має сильний імунітет, отримує повноцінне збалансоване харчування і хороший догляд, ринотрахеїт у нього проходить практично безсимптомно і швидко пригнічується імунною системою. Однак це не означає, хто кіт здоровий. Вірус залишається в організмі в латентній (сплячій) формі та проявляється у ті моменти, коли імунна система дає збій, слабшає. У такій ситуації ринотрахеїт кішок виникає раптово, при повній відсутності контакту з хворою твариною і предметами, що їй належать.
При латентному перебігу загострення можливе при:
🐾 стресі. Стресові ситуації сприяють активації сплячого вірусу інфікованих кішок. Стресом для мурчиків можуть стати переїзд, ремонт, перестановка меблів, поява в будинку нових людей або вихованців, конфлікт з іншою твариною, сильне емоційне потрясіння;
🐾 травмі, операції, хворобі. У такі моменти імунна система кота слабшає і в цей період вихованець більш схильний до вторинних інфекцій і загострень хронічних захворювань;
🐾 погане харчування. При незбалансованому раціоні, нестачі мінералів, вітамінів та інших корисних речовин, ймовірність загострення сплячих або хронічних недуг значно підвищується;
🐾 порушення правил гігієни та утримання домашніх вихованців. Скупчене проживання на невеликій території, недостатнє прибирання, застояне повітря, нестача руху, недотримання правил гігієни є поштовхом до розвитку гострої форми котячого герпевіруса;
🐾 відсутність вакцинації. Відсутність або нерегулярна вакцинація проти FHV-1 збільшує ризик інфекції. Вакциновані кішки зазвичай менш схильні до важких форм захворювання.
Симптоми вірусного ринотрахеїту у котів
Перші симптоми ринотрахеїту після потрапляння в організм кішки вірусу з'являються вже через 24-48 годин. Хвороба починається з чхання, а потім до нього приєднуються інші симптоми:
🐾 млявість, апатичність;
🐾 підвищення температури;
🐾 поганий апетит або повна відмова від їжі;
🐾 запалення та набряк слизових носа та горла;
🐾 рясні, часто гнійні виділення з носа;
🐾 кашель;
🐾 запалення очей, прозорі або гнійні виділення;
🐾 хрипке дихання.
При тяжкому перебігу хвороби розвивається запалення легень, зневоднення, помутніння рогівки, виразки на піднебінні та язиці, порушення координації руху та інші нервові розлади. Гострий перебіг хвороби триває близько 14 днів, а потім вихованець зазвичай одужує, тобто всі симптоми хвороби зникають.
Після гострої фази вірус може переходити в латентний стан, ховаючись у нервовій тканині, особливо у трійчастому нерві. Вірус здатний реактивуватися при стресі або ослабленні імунної системи, що призводить до періодичних загострень, хронічної ослабленої течії, для якої характерні:
🐾 чхання;
🐾 легкий нежить та виділення з очей;
🐾 загострення кон'юнктивіту та риніту;
🐾 виразки на рогівці;
🐾 запалення слизової оболонки рота (стоматит) та ясен (гінгівіт).
У деяких випадках спостерігається збільшення лімфатичних вузлів.
Діагностика
Виявлення котячого герпесвіруса типу 1 (FHV-1) – процес досить складний і потребує кількох діагностичних методів для точного підтвердження. Діагностика ґрунтується на клінічних симптомах і може бути підтверджена лабораторними методами:
🐾 ПЛР-тест на виявлення вірусної ДНК;
🐾 серологічні тести виявлення антитіл;
🐾 вірусна культура (рідше використовується через складність та дорожнечу).
Важливо пам'ятати, що клінічні ознаки ринотрахеїту бувають схожі на симптоми інших інфекцій верхніх дихальних шляхів, наприклад, кальцивірозу, тому необхідно використовувати додаткові методи діагностики.
Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) дозволяє виявити вірусну ДНК у зразках, взятих з носа, очей чи горла. Перевага цього методу - висока точність та специфічність, швидкі результати.
Вірусна культура передбачає вирощування вірусу в клітинних культурах із клінічних зразків. Цей метод дозволяє підтвердити наявність живого вірусу. Однак для отримання результату потрібно кілька днів і для цього знадобиться спеціальне обладнання.
Флуоресцентні антитіла – цей метод, заснований на зв'язуванні флуоресцентних антитіл (IFA) з вірусними антигенами у зразках. Він дає швидкий результат, але менш точний, ніж ПЛР.
Серологічні тести виявляють антитіла до вірусу у крові кішки. У такий спосіб можна підтвердити раніше перенесену інфекцію, але не завжди вдається відрізнити поточне захворювання від минулого.
Диференціальна діагностика повинна не лише виявляти котячий герпевірус, але й виключити іншу респіраторну інфекцію, передусім котячий кальцівірус, хламідіоз та мікоплазмоз.
Лікування
Насамперед зазначимо, що 100% одужання улюбленця після котячого герпевіруса неможливе, вірус не піддається повному лікуванню і залишається в латентній формі в організмі кота на все життя. Вірус може періодично реактивуватися, особливо у стресових ситуаціях. З урахуванням цього факту ринотрахеїт у кішок лікування передбачає симптоматичне, спрямоване на усунення або полегшення симптомів та підтримку загального здоров'я кота.
Лікування котячого герпесвіруса (FHV-1) варіюється за тривалістю в залежності від тяжкості захворювання, стану імунної системи та ефективності терапії. У середньому лікування симптомів гострого ринотрахеїту триває від 2 до 3 тижнів.
У гострий період улюбленцю рекомендуються:
🐾 противірусні препарати: лікування противірусними препаратами (фамцикловір та ін.) триває від 14 до 28 днів. Ці препарати знижують вірусне навантаження та прискорюють одужання.
🐾 антибіотики: призначаються за наявності вторинної бактеріальної інфекції. Антибіотики можуть призначатися на 10-28 днів і більше, залежно від важкості захворювання та реакції на лікування.
🐾 лікування очей: очні краплі та мазі для лікування кон'юнктивіту та виразок рогівки використовуються кілька разів на день протягом 1-4 тижнів або до поліпшення стану.
Необхідним елементом комплексного лікування є підтримуюча терапія (зволоження повітря, спеціальне харчування та вітаміни). Ці заходи слід проводити протягом періоду гострого захворювання, зазвичай від 1 до 4 тижнів, а також у період загострення хронічної форми.
Після гострого періоду вірус залишається в латентній формі та реактивується при ослабленні імунної системи або стресі. Тому важливо проводити регулярну профілактику рецидивів: підтримувати імунітет, знизити рівень стресу та регулярно проходити профілактичний огляд у ветеринара. При рецидивах можуть знадобитися повторні курси лікування антивірусними препаратами та підтримуюча терапія.
Тривалість лікування варіюється в залежності від віку і загального стану здоров'я кота – маленькі кошенята і літні кішки зазвичай потребують більш тривалого лікування. Коти з тяжким перебігом ринотрахеїту потребують більш інтенсивного та тривалого лікування. Якщо організм кота добре реагує на лікування, процеси відновлення йдуть швидше.
Важливу роль у лікуванні та профілактиці ринотрахеїту у кішок відіграє вакцинація. Регулярні щеплення дозволяють знизити частоту та тяжкість рецидивів, але не запобігають інфекції у повній мірі.
Профілактика
Оскільки котячий герпесвірус залишається в організмі кішки на все життя, лікування спрямоване на контроль симптомів та запобігання загостренням. Регулярні візити до ветеринара та дотримання рекомендацій щодо догляду за хворими котами відіграють ключову роль в управлінні захворюванням.
Основні заходи профілактики включають вакцинацію та дотримання правил гігієни. Вакцинація проти FHV-1 зазвичай включена до комплексних вакцин для кішок і повинна проводитися регулярно - раз на рік. Захист здорових улюбленців від зараження котячим герпесвірусом (FHV-1) за наявності в оселі кота із симптомами ринотрахеїту вимагає суворого дотримання запобіжних заходів.
Основні рекомендації:
🐾 ізоляція хворого кошеняти та карантин до 4 тижнів. Тримайте кота в окремій кімнаті, куди здорові улюбленці не мають доступу;
🐾 окремі предмети догляду. Використовуйте окремі миски для їжі та води, лоток для туалету, іграшки, лежаки та постіль для хворого кота;
🐾 гігієна. Мийте руки, міняйте одяг після контакту з хворим вихованцем, щоб не переносити вірус на здорову кішку;
🐾 дезінфекція. Регулярно дезінфікуйте всі поверхні та предмети, з якими контактував хворий кіт (миски, лоток, іграшки, лежаки). Використовуйте безпечні для тварин дезінфікуючі засоби.
🐾 вакцинація: переконайтеся, що здорова кішка повністю вакцинована проти FHV-1. Вакцинація не гарантує повного запобігання інфекції, але значно знижує ризик тяжкого захворювання. Якщо минуло більше року після останньої вакцинації, слід обговорити з ветеринаром повторну вакцинацію. Якщо доросла здорова кішка не була вакцинована раніше протягом життя, її необхідно вакцинувати двічі з інтервалом 14-21 день. Хвору тварину вакцинувати не можна!
Для запобігання хворобі важливо забезпечити здорового кота повноцінним збалансованим харчуванням для підтримки сильного імунітету. За необхідності використовуйте вітамінні добавки, але перед тим, як пропонувати їх коту, проконсультуйтеся з ветеринаром.
Постарайтеся створити для здорової кішки спокійну та стабільну обстановку, щоб мінімізувати стрес, який може послабити імунну систему. Приділяйте здоровому улюбленцю достатньо часу та уваги, щоб він не почувався покинутим, забутим.
Висновок
Ринотрахеїт у кішок викликає котячий герпесвірус типу 1 (FHV-1), який передається через контакт з інфікованими тваринами чи забрудненими предметами. Стрес та ослаблений імунітет відіграють важливу роль у схильності до захворювання та його загострень. Регулярна вакцинація та заходи щодо зниження стресу є важливим елементом профілактики цієї хвороби.
Для точного діагностування котячого герпесвіруса типу 1 (FHV-1) рекомендується використання кількох методів діагностики. Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) є найбільш точним та швидким методом. У поєднанні з клінічними ознаками та, за необхідності, іншими лабораторними тестами, в тому числі вірусною культурою або IFA, можна досягти точної діагностики та забезпечити відповідне лікування.
Хочеш дізнатися більше?
Після прочитання нашої статті, перегляньте додаткову інформацію нижче:
Наші соціальні мережі
