Зміст
- Як вибрати шиншил для дому
- Створюємо умови для шиншили
- Чим годувати шиншилу
- Плюси та мінуси шиншил як домашніх вихованців
Шиншила - це корінний мешканець Південної Америки. Дивлячись на це симпатичне пухнасте звірятко, важко повірити, що в дикій природі воно живе в суворому гірському кліматі, й саме жорстким умовам довкілля шиншила зобов'язана своєю гарною шубкою. У дикій природі шиншила живе в Андах на висоті 3 тисячі метрів над рівнем моря, й аби вижити у високогірному кліматі шиншила має хутро унікальної густоти: з кожної волосяної цибулини ростуть 50-70 волосків. Шерсть настільки густа, що в ній практично не заводяться паразити. На шкірі шиншил немає потових залоз, тому вихованець вважається гіпоалергенним.
Шиншила – нічне звірятко, орієнтуватися в темряві їй допомагають опуклі очі, великі вушка-локатори та довгі вібриси, що сягають 10 см завдовжки. При цьому довжина тулуба - близько 30 см, а вага коливається в межах 400-700 г. Шиншили можуть бути різних кольорів: попелястого з білим черевцем, білого, чорного, персикового тощо. У дикій природі вони зазвичай живуть до 10 років, а в домашніх умовах можуть дожити до 20 років чи навіть більше. Нині рекордом тривалості життя шиншили вважається вік 30 років - саме стільки прожив самець на ім’я Радар.
Шиншили є зграйними тваринами, тому для підтримки психічного здоров'я та гарного настрою їм потрібне спілкування з собі подібними або із господарем. Тож будьте готові приділяти улюбленцю кілька годин на день: грати, розважати, тримати на руках, пригощати ласощами (в міру, звичайно!).
Якщо ви хочете завести веселого, життєрадісного, доброзичливого вихованця, який не линяє, не потребує складних умов утримання, шиншила – ідеальний варіант.
Як вибрати шиншил для дому
При виборі шиншили необхідно враховувати кілька важливих факторів. По-перше, важливо переконатися, що ви готові взяти на себе відповідальність за турботу про них, розумієте, які умови потрібні пухнастику та в змозі їх забезпечити. Шиншили потребують уваги, а також правильного догляду та збалансованого харчування.
По-друге, якщо вирішили купити шиншилу, зверніть увагу на її здоров'я та соціалізованість. Приручена шиншила буде легше адаптуватися до нової оселі та людей. Крім того, здорова шиншила більш активна та грайлива, що дозволить вам насолоджуватися її компанією більше часу.
Щоб оцінити стан здоров’я, зверніть увагу на зовнішній вигляд улюбленця. Один із головних показників здоров'я шиншили – шерсть. Вона має бути густою, щільною, блискучою. Якщо шерсть сплутана, в ній є залисини, шкіра з ранками, струпами або скоринками, тварина нездорова. Очі здорової шиншили блискучі, без виділень, не запалені, вуха та ніс чисті, дихання безшумне, без свисту й хрипів.
При обмацуванні у шиншили не повинні відчуватися ребра, що випирають, або складки жиру. Огляньте уважно шерсть навколо анального отвору. Якщо вона брудна, волога, злипається, тварину неправильно годували або в неї кишкова інфекція.
Створюємо умови для шиншили
Подбати про облаштування житла для шиншили слід до того, як улюбленець потрапить до вашого будинку. Пам'ятайте, що звірята активні, дуже люблять бігати, стрибати, дертися по ярусах, тому клітка для шиншили має бути просторою (мінімум 60х50х90 см), а ще краще – завести невеликий вольєр чи будиночок для шиншили. У будь-якому випадку при утриманні в клітці фахівці рекомендують щодня випускати шиншил погуляти. Однак пам'ятайте, що під час прогулянки з пухнастика не можна зводити очей, оскільки він пізнає світ навколо «на зуб» й із задоволенням буде гризти шпалери, дроти, меблі, взуття, книги та все, що трапиться на дорозі.
Клітку для шиншили потрібно встановлювати в сухому, світлому приміщенні, що провітрюється, але не на протязі. Допустима температура 15-25 ° С, вологість - не вище 60-70%. Зверніть увагу на матеріали, з яких виготовлена клітка для шиншили. Дерев'яні моделі брати не варто, оскільки шиншили будуть із величезним задоволенням їх гризти й в результаті прогризуть отвір і виберуться назовні. Оптимальний варіант для шиншили - клітка з пластиковим піддоном та прутами із нержавіючої сталі або сталевого дроту, покритого безпечною порошковою фарбою.
Що має бути у клітці шиншили? Для комфорту улюбленця вам знадобиться вкомплектувати клітку:
• будиночком;
• напувалкою;
• сінником;
• годівницями для соковитого корму та зернової суміші;
• іграшками, поличками, гамаками тощо;
• ванною;
• за бажанням – лотком.
У шиншили в клітці обов'язково має бути укриття, де улюбленець зможе спати, відпочивати, ховатися, коли йому хочеться відпочити від надмірної уваги або навколо забагато подразників. У продажу можна знайти найрізноманітніші будиночки із пластику, дерева, кераміки, шкаралупи кокосового горіха. Врахуйте, що всі будиночки, крім керамічних, улюбленець буде гризти й періодично вам доведеться оновлювати цей предмет інтер'єру.
Напувалку краще купувати краплинну - в ній вода довше залишається чистою. З миски шиншили п'ють неохоче, тому що вода там швидко забруднюється шматочками наповнювача, сіна та ін. Шиншили досить швидко вчаться пити з краплинної напувалки. Якщо ж вихованець не розуміє, що потрібно робити, піднесіть до напувалки палець, змочіть водою, а потім змастіть носик звірятка. Ще один спосіб привчити улюбленця до напувалки – змастити металевий кінчик фруктовим соком. Облизуючи напувалку, шиншила зрозуміє, що звідти тече вода і зможе напитися.
Близько 70% денного раціону шиншили складають трава й сіно. Щоб їжа не валялася по всій клітці, не бруднилася, не займала місце і завжди була «під лапкою» в пухнастика, подбайте про встановлення сінника. Так вам буде зручніше давати улюбленцеві корм, а шиншилі – простіше брати свіжу порцію їжі.
Оскільки крім сіна шиншили їдять зернову суміш та соковиті продукти, для них знадобляться окремі годівниці. Але чимало власників шиншил обмежуються однією – для зерна, а овочі, ягоди та фрукти дають вихованцю як ласощі під час спілкування чи прогулянки.
Для підтримки здоров'я, гарної фізичної форми та відмінного настрою шиншилам потрібно багато рухатися. Тому клітку для шиншил обов'язково слід обладнати «спортивними снарядами» для активного дозвілля. Підійде:
• бігове колесо;
• полиці;
• гамаки;
• гойдалки;
• тунелі;
• драбинки тощо.
Вибираючи ці аксесуари, звертайте увагу на розміри, вони не повинні бути занадто маленькими, а також на матеріали.
Купання – процедура, без якої шиншила просто жити не може. Це одночасно розвага, догляд за хутором та зняття стресу. Шиншили не купаються у воді, вони чистять шубку у спеціальному дрібному піску (купити пісок для шиншил ви можете у магазині «Мастерзоо» за дуже доступною ціною). Щоб улюбленцю було зручно, а пісок не розлітався по всій кімнаті, потрібно придбати спеціальну ванну і рази 2-3 на тиждень надавати шиншилі можливість перекидатися в піску. Зазвичай для повного щастя вихованцю достатньо 20-30 хвилин у ванні. Після «лазневих процедур» хутро стає пухнастим, пишним і м'яким.
Шиншили - дуже охайні улюбленці. Від них немає ніякого запаху, екскременти їхні сухі, не бруднять піддон і теж практично без запаху, проте міняти наповнювач у клітці потрібно не рідше одного разу на 5-7 днів. Однак деяких улюбленців вдається привчити справляти потребу в лоток. Міняти наповнювач у лотку доведеться щодня, але повністю замінювати підстилку в клітці буде достатньо раз на 2-3 тижні.
Чим годувати шиншилу
Сено є основним і найважливішим продуктом харчування для шиншил. Воно має бути сухим і жорстким, щоб допомогти шиншилам уникнути проблем зі здоров'ям зубів і травлення. Шиншили повинні мати доступ до свіжого сіна протягом усього дня. Найкраще використовувати трав'яне сіно, приміром, люцерну або тимофіївку. Це допоможе надати шиншилам необхідну кількість клітковини, яка допомагає підтримувати здорове травлення та сточувати зуби. Також для сточування зубів слід розмістити в клітці спеціальний камінь і пропонувати шиншилі гілочки дерев. Улюбленці із задоволенням гризуть гілки:
• яблуні;
• груші;
• обліпихи;
• смородини;
• липи;
• шовковиці;
• горобини;
• берези тощо.
Зерновий корм для шиншил – це важливе джерело поживних речовин. Раціон повинен включати спеціальні суміші для шиншил, які можна купити у зоомагазинах. Зазвичай вони складаються з вівса, ячменю, пшениці, проса, гречки, кукурудзи та трав'яних гранул. Корм для шиншил повинен містити не менше 16-18% білка та не більше 2-3% жиру, а також вітаміни й мікроелементи: кальцій, фосфор, вітаміни А, С, групи В та D, залізо, цинк, селен, мідь. Вони допомагають підтримувати здоров'я кісток, шкіри та шерсті, а також імунної системи.
Корм для шиншил має бути свіжим і належним чином зберігатися, щоб уникнути зараження шкідливими бактеріями та пліснявою.
Соковитий корм можна давати тільки дорослим шиншилам, молодим звіряткам краще пропонувати лише сушені овочі та фрукти. Як добавку до раціону використовуйте сезонні фрукти, овочі та ягоди, що не містять нітратів та інших шкідливих речовин. Фахівці рекомендують пригощати шиншил:
• яблуками;
• грушами;
• гарбузом;
• морквою;
• селерою.
Деякі пухнасті гурмани віддають перевагу огіркам, кабачкам, солодкому перцю, ягодам шипшині та навіть бананам. Слідкуйте за самопочуттям улюбленця. Якщо у шиншили спостерігається пронос, запор, метеоризм, краще відмовитися від соковитих продуктів. Враховуйте, що вони є скоріше ласощами, ніж основним харчуванням, і не давайте їх улюбленцям занадто багато.
Нарешті, забезпечте свою шиншилу свіжою водою. Вони п'ють багато води, тому переконайтеся, що завжди мають доступ до неї.
Плюси та мінуси шиншил як домашніх вихованців
Шиншили - милі, допитливі та доброзичливі звірята, але характер у них непростий. Ці пухнасті особистості мають власне уявлення про те, що їм потрібно, і наполегливо домагатимуться бажаного. Кмітливі улюбленці цілком здатні самостійно відкрити клітку і піти гуляти по дому, забратися на книжкові полиці та погризти «граніт науки», змостити «гніздо» в постільній білизні або перекусити кабель комп'ютера, що працює. Знадобиться чимало терпіння, часу та уваги, щоб налагодити з пухнастиком добросусідські стосунки та привчити слухатись господаря. Якщо ви не пошкодуєте часу і сил, шиншила відгукуватиметься на своє ім'я, із задоволенням сидітиме на ручках, підставлятиме вушка і шийку, щоб її почухали та погладили, сидітиме на плечі або на руці та випрошуватиме смачненьке.
Якщо ви хочете завести шиншилу, враховуйте ряд особливостей утримання цього вихованця:
• шиншили погано переносять температуру вище +25 ° С, тому в будинку обов'язково має бути кондиціонер;
• звірятка ведуть нічний спосіб життя і можуть шуміти, гриміти колесом і напувалкою вночі безперервно, вам доведеться постаратися, щоб перевести улюбленця на свій режим;
• вихованці сильно смітять, навколо клітки постійно валятиметься сіно, шматочки наповнювача, і вам доведеться щодня прибирати;
• під час прогулянки по будинку шиншили гризуть усе, що побачать, тож уважно слідкуйте, щоб улюбленець не пошкодив цінних речей і не травмувався сам;
• ветеринарів, що спеціалізуються на шиншилах, знайти непросто.
Однак усі ці проблеми неможливо порівняти із задоволенням, яке подарує вам пухнастик. Спостерігати за гарними смішними улюбленцями – суцільне задоволення, а гладити пухнасту шубку – справжня насолода! Звірятка миролюбні, не кусаються, добре уживаються з дітьми. Від шиншил немає запаху, їх шубка цілком гіпоалергенна, а клітку чистити досить раз на тиждень. Ця пухнаста кулька - 100% позитиву, і якщо ви наважитеся завести шиншилу вдома, точно не пошкодуєте.
-
Скільки живе шиншила вдома
У домашніх умовах при правильному догляді та харчуванні пухнасті симпатяги живуть 16-20 років. Рекордсмен-довгожитель серед шиншил, «хлопчик» Радар, який прожив 30 років.
-
Що потрібно для шиншил
Якщо ви хочете, щоб пухнастий улюбленець був щасливий, завжди в хорошому настрої, із задоволенням спілкувався з вами та не хворів, створіть для нього оптимальні умови. Цим кумедним пухнастим особистостям потрібно не так багато:
• простора клітка з укриттям, іграшками, сінником, великою напувалкою та годівницями;
• збалансоване повноцінне харчування;
• гілочки дерев та мінеральний камінь для сточування зубів; • активні прогулянки поза кліткою – обов'язково під наглядом;
• регулярні купання у спеціальному піску.
Слідкуйте за температурою та вологістю у приміщенні, де живе шиншила. Температура не має перевищувати 24 °С, а вологість – 65-70%. Але найголовніше для шиншилки – це ваша любов і турбота. Приділяйте вихованцю більше часу, і він подарує вам море позитиву!
-
Як визначити стать шиншили
Це не так просто, як здається на перший погляд. Зазвичай самки більші за самців й активніші, але при порушеннях харчування, після хвороби, при невідповідних умовах утримання і навіть у разі, якщо шиншила чимось незадоволена або стривожена, за розміром і поведінкою однозначний висновок щодо статі звірятка зробити не можна.Найнадійніший спосіб – оглянути геніталії. У «хлопчиків» та «дівчаток» вони мають однаковий вигляд, тому слід звертати увагу на відстань від статевого органу до ануса. У самців статевий орган розташований на деякій відстані від анального отвору - 4-6 мм, у самочок вони зовсім поряд, між ними практично немає проміжку. -
Чим годувати шиншилу якщо немає корму
Якщо з якоїсь причини ви не встигли купити зернову суміш для шиншили, нестрашно. Один-два рази улюбленець зможе обійтися без готового корму. Головне, щоб у шиншили було вдосталь сухого сіна. Також ви можете запропонувати вихованцю трохи гречки, вівсяних пластівців, рису, перлової крупи, гарбузове насіння, шматочок волоського горіха або ядра фундука. Із задоволенням з'їсть шиншила сухе яблучко, кабачок, гарбуз. Не відмовиться і від свіжих. Відмінно підійде сухе листя кульбаби, конюшини, лопуха.Пам'ятайте, що соковитий корм має складати не більше 5-10% денного раціону, а самостійно приготувати збалансовану зернову суміш для вихованця досить складно. Тому при першій нагоді придбайте спеціальний корм для шиншили та дотримуйтесь зазначеного виробником або ветеринарним лікарем дозування.
Хочешь дізнатись більше?
Після прочитання нашої статті, перегляньте додаткову інформацію нижче:
Наші соціальні мережі