Еублефари: ідеальний вибір для початківців, які хочуть завести рептилію

Еублефари – ящірки з сімейства еублефарових. Зараз відомо близько 10 видів цих дивовижних рептилій, проте для домашнього утримання найчастіше обирають плямистого еублефара, або леопардового гекона. Описаний цей вид ящірок був понад 150 років тому англійським вченим-зоологом Едвардом Блітом. Еублефар леопардовий у природі зустрічається в Ірані, Іраку, Афганістані, Індії, Пакистані, Туркменістані, а також поширений у Східній Азії.

Комахоїдна рептилія мешкає в напівпустельній місцевості та на схилах невисоких гір, де рослинності майже немає, води мало, але досить інтенсивне ультрафіолетове випромінювання. Це слід враховувати при обладнанні житла для маленької хвостатої особистості. Загалом, догляд за еублефарами простий і необтяжливий, тому рептилію можна заводити як вихованця навіть новачкам.

Усміхнена ящірка, або Чим прекрасний плямистий еублефар

Еублефари мають чарівний вигляд. Куточки рота ящірки трохи піднесені, тож здається, що вона весь час усміхається. Еублефар сягає у довжину близько 20-25 см, причому третина тіла – це товстий хвостик веретеноподібної форми. Маса тіла еублефара - приблизно 60-70 г, хоча в останні роки виведені морфи набагато більші, вагою 100-150 грамів. Забарвлення плямистого еублефара, як зрозуміло з назви, передбачає наявність плям. Виведені різноманітні морфи, тож що ви можете знайти у продажу не лише особин з класичним «леопардовим» забарвленням, а й «завірюху», «джунглі», «мандарин», «сангло», зустрічаються й альбіноси. У молодих еублефарів малюнок слабо виражений, у дорослих особин він яскравий та чіткий.

Зовнішній вигляд еублефар дуже привабливий завдяки товстому симпатичному хвостику. У хвості ящірка накопичує поживні речовини, які потім використовує у голодний час. У разі сильного переляку чи болю вона відкидає хвіст, чи його частину. Це називається автотомія. Після відокремлення від тіла хвіст ще деякий час рухається, чим відвертає увагу ворога і дозволяє еублефару втекти. Після того, як небезпека минула, еублефар часто повертається на місце втрати хвоста і з'їдає його.

У молодих еублефарів новий хвіст відростає досить швидко, у дорослих процес займає чимало часу. Зазвичай новий хвіст коротший, але товщий за попередній, на ньому відсутні горбки та за кольором він трохи відрізняється від решти шкіри.

Еублефари дуже доброзичливі, з поступливим спокійним характером. Вони швидко звикають до нових умов, охоче спілкуються із людиною. Деякі так прив'язуються до господаря, що за найменшої нагоди просяться «на ручки». Коли ви підходите до тераріуму, еублефар наближається до скла і віддано заглядає вам у вічі, посміхається і чекає ласки або частування. При цьому догляд за ним вимагає мінімум клопоту, еублефари дуже охайні, за відповідних умов утримання та повноцінного харчування не хворіють і можуть жити від 12 до 20 років. Дехто доживає майже до 30-річного віку.

Доглядати еублефара легко. Подбайте про створення відповідних умов у тераріумі, продумайте все до дрібниць, визначте, де купувати якісний корм – і ваш екзотичний улюбленець радуватиме вас багато років!

Які умови потрібні еублефару для довгого та щасливого життя

Формула щастя плямистого еублефара досить проста: просторий зручний тераріум, обладнаний усім необхідним, регулярне збалансоване харчування та ваша увага й турбота. Що це означає? Розбираємось докладно.

Вибираємо тераріум для еублефара

Облаштування житла для еублефара починається із купівлі тераріуму. Еублефарам, особливо молодим, не потрібні «безкрайні простори», їм цілком підійде горизонтальний тераріум з основою 45х30 см і висотою 30-40 см. Дорослому еублефару або кільком ящіркам підходить більш простора ємність 60х45х40 см. Можна вибирати вищий тераріум, але тоді слід оформити бічну та задню стінку так, щоб вихованець міг по ній дертися. Наприклад, розмістіть фон «стіна з каменів» або зробіть гірку з печерками та укриттями.

Пам'ятайте, що якщо купувати кілька еублефарів, то це повинні бути самиці або один самець і кілька самочок. Два «хлопчики» почнуть ділити територію, битися, і, як правило, це закінчується загибеллю одного самця. Якщо ж у «хлопчика» лише одна «подружка», він може просто замучити її надмірною увагою.

Подбайте про хорошу вентиляцію. Еублефари звикли до свіжого сухого повітря, тож підбирайте тераріум з нижньою та верхньою вентиляцією, щоб повітря циркулювало по всьому його простору. Тому для утримання еублефарів не підходять акваріуми - в них застоюється повітря, підвищується вологість, а це негативно позначається на здоров'ї маленької хвостатої особистості. А оскільки знайти хорошого ветеринара-герпетолога непросто, краще зробити все можливе, щоби хвороба не з'явилася.

Тераріум, якщо він досить високий, можна і не накривати - еублефари не мають присосок на пальчиках, як в інших геконів, і забратися вгору по склу та втекти вони не зможуть. Однак, якщо декорації підіймаються вгору по стінці тераріуму, а ви як корм пропонуєте еублефару живих комах, краще не ризикувати й встановити кришку з сітки. Так і ваш хвостатий красень буде в безпеці, і його їжа (а їсть він цвіркунів, тарганів та інших комах), не розбіжиться по оселі.

Освітлення у тераріумі еублефарів

Рептилії ведуть сутінковий спосіб життя, додаткове освітлення в тераріумі не потрібне, достатньо світла, яке проникає зовні. Однак є один нюанс – для нормального розвитку та безпроблемного линяння еублефарам потрібен вітамін D, який організм синтезує лише під впливом ультрафіолетового випромінювання. Звичайно, у продажу є вітамінно-мінеральні добавки, які містять цей вітамін, але засвоєння його за наявності ультрафіолету йде набагато краще, а це гарантія, що улюбленець не захворіє на рахіт, нормально перелиняє, не втративши кінцівки або хвостик. Встановіть у тераріумі ультрафіолетову лампу і щодня вмикайте її на кілька годин – це дозволить запобігти різноманітним проблемам зі здоров'ям еублефара.

Температура та вологість

Для нормального перетравлення їжі еублефару потрібна досить висока температура, тому після їжі він намагається знайти максимально тепле місце в тераріумі. Щоб процеси травлення та обміну речовин проходили без порушень, бажано використовувати в тераріумі нижній підігрів: термокилимок, термошнур, гарячий камінь або навіть просто сушарку для взуття. Поверх нагрівальних елементів укладається такий шар ґрунту, щоб температура у теплій зоні була в межах 27-32 °С. Площа обігріву повинна становити 25-30% площі дна тераріуму і розміщуватися не в центрі, щоб на протилежному боці ємності утворилася холодна зона, де температура буде на 5-7 ° С нижче.

Якщо у квартирі температура повітря становить 22-24 ° С, на ніч обігрівальні прилади можна вимикати. Перепад денної та нічної температури характерний для природного довкілля еублефарів і не шкодять улюбленцю. Виняток становлять маленькі еублефарчики віком до 3-4 місяців. Цим малюкам обігрів потрібен постійно.

Еублефарам, мешканцям напівпустель та гір, необхідна порівняно невисока вологість повітря – 40-50%. Для її підтримки достатньо встановити у тераріумі мисочку з водою для пиття. Іноді ящірки забираються в неї повністю та приймають водні процедури, тому подбайте, аби ємність була досить великою та улюбленець поміщався в ній повністю.

Також слід іноді оббризкувати внутрішню частину тераріуму відфільтрованою водою, особливо якщо в будинку працюють кондиціонери або опалювальні прилади. Обприскування водою не лише дозволить зберегти потрібний рівень вологи, а й дасть можливість еублефарам злизувати крапельки води. Щоб вихованцям було зручніше пити «росу», встановіть у тераріумі живу або штучну рослину та обпризкуйте її листочки.

Також подбайте про вологу камеру в тераріумі. Вона потрібна для того, щоб процес линяння проходив максимально успішно. Якщо шкіра еублефара пересушена, вона може не відокремитися і частково залишитися на тілі, найчастіше – на пальчиках та кінчику хвоста. В результаті неперелинялі частини тіла атрофуються або запалюються, еублефар може залишитися без лапок або позбутися хвоста.

Ґрунт та декорації для еублефару

Вибираючи ґрунт та декорації власники екзотичної рептилії найчастіше керуються естетичними міркуваннями та відповідністю оформлення тераріуму дизайну приміщення. Однак неправильно підібраний ґрунт для еублефара може спричинити його загибель. Річ у тім, що під час їжі ящірки захоплюють частинки ґрунту, та й просто люблять куштувати все на зуб. Пісок, гравій, дрібні камінчики або гранульований наповнювач викликають закупорку кишківника, внаслідок якої еублефар гине.

Як ґрунт у тераріумі еублефара використовуються:

• великі округлі камені або галька;

• синтетичний газон;

• синтетичні килимки;

• гігієнічні пелюшки для тварин;

• паперові серветки та рушники – для молодих ящірок віком до 3-4 місяців.

Еублефари відзначаються винятковою охайністю. Для походу в туалет вони вибирають певне місце у тераріумі та завжди справляють природні потреби саме там. Це значно спрощує прибирання – достатньо очистити цю ділянку від забруднень, помити камінчики та протерти килимок. Тому «генеральне прибирання» в тераріумі можна проводити раз на 1-2 тижні.

Великі плоскі камені є прекрасними декораціями в тераріумі. Ящірки із задоволенням видираються на них. Подбайте, щоб еублефар мав кілька укриттів у теплій і холодній зоні, а також вологу камеру. У цьому випадку улюбленець сам вибиратиме найбільш комфортні умови та, відповідно, почуватиметься щасливим і здоровим. Як декор підійдуть:

• керамічні укриття;

• печерки з каменів з округлими краями;

• половинки керамічних горщиків;

• шкаралупа кокосового горіха;

• будиночки із пластику та ін.

Не забудьте встановити в тераріумі неглибоку напувалку великого діаметра й змінюйте в ній воду щодня. Рослини ви можете розміщувати на свій розсуд, для еублефара їх наявність не потрібна. Але якщо хочете прикрасити тераріум, поставте невеликий горщик із безпечною для рептилії рослиною: красулою, хлорофітумом, хавортією, літопсами або іншими рослинами без колючок та гострих країв, які характерні для сухих кліматичних зон.

Чим годувати еублефара

Ми відзначали, що еублефари – комахоїдні, основу їхнього меню при домашньому утриманні повинні становити комахи:

• цвіркуни;

• таргани;

• коники;

• сарана;

• зоофобас та борошняні черв'яки (давати їх потрібно рідко і потроху, оскільки цей корм занадто жирний).

Заздалегідь знайдіть магазин або розплідню, де ви зможете регулярно купувати корм для вихованця. Дикі комахи не підходять, оскільки вони часто є носіями гельмінтів, кліщів, патогенних бактерій, а в деяких випадках вони ще й отруєні інсектицидами. Тож коників чи гусениць у парку або на лузі краще для еублефара не ловити – таке частування загрожує його здоров'ю. Якщо ви все-таки пропонуєте йому комах, спійманих у природі, регулярно проводьте профілактику, використовуючи спеціальні препарати «Рептилайф» або подібні.

Еублефари зазвичай байдужі до будь-якої рослинної їжі. Але останні дослідження показали, що вони здатні відчувати солодкий смак. Деякі рептилії, мабуть, з цієї причини, час від часу із задоволенням з'їдають маленьку скибочку солодких фруктів або ягід. Якщо ви хочете запропонувати еублефару таке частування, спочатку дайте зовсім небагато і спостерігайте за фекаліями. Якщо вони не зміняться і процес травлення не порушиться, можете іноді балувати вихованця такими ласощами.

Не забудьте доповнити меню еублефара спеціальними вітамінно-мінеральними добавками, які можна придбати в «Мастерзоо». Особливо необхідні вони перед линянням, а також для самок під час розмноження.

Особливості еублефарів

Еублефари відзначаються мирним та доброзичливим характером. Якщо ви хочете стати власником такого дивовижного створення, вам необхідно знати про деякі особливості цієї хвостатої особистості.

Слух рептилій розвинений дуже добре, завдяки йому вони швидко знаходять здобич у природних умовах. Гучні звуки еублефари не люблять, тому не ставте тераріум поруч із телевізором чи колонками.

Зір у рептилій чорно-білий, нюх досить слабкий, проте є особливий орган – вомеронозальний, розташований у роті на верхньому піднебінні. Завдяки цьому органу еублефар відчуває запах їжі, яку споживає, а також визначає запахи навколо, постійно висовуючи язичок.

При виборі вихованця звертайте увагу на деякі моменти, що вказують на його здоров'я. Незалежно від виду морфа, ці ознаки вказують на гарне самопочуття рептилії. Перша ознака здоров’я еублефара – товстий хвіст. Якщо він тонкий і короткий, значить ящірка харчувалася погано і її погано доглядали. Однак на молодих особин до 2-3 місяців це правило не поширюється – малюки ще просто не встигли наїсти запаси. Еублефар має бути активним, допитливим, не апатичним. Його кінцівки не повинні бути викривлені, а живіт роздутим. Переконайтеся, що шкіра чиста, без подряпин та залишків старої шкіри, а також темних плям, що вказують на ураження грибком.

Висновки

Еублефари - кумедні й доброзичливі вихованці, які відмінно уживаються з людиною, прив'язуються до неї й при цьому не вимагають складного догляду. Ці рептилії - ідеальний вибір для новачків, які хочуть завести екзотичного вихованця.

Облаштування тераріуму вимагає одноразових витрат на обігрівач, ультрафіолетову лампу, ґрунт і декор. Після цього жодних змін в його  «інтер'єрі» пізніше не знадобиться. Вашою турботою буде лише забезпечення улюбленця свіжим кормом та вигулювання його на ручках – він це дуже любить.

Хочешь дізнатись більше?

Після прочитання нашої статті, перегляньте додаткову інформацію нижче:

• Тераріуми Exo Terra
• Тераріум - чаруючий світ екзотичних вихованців
• Популярні комахи як домашні тварини
• Особливості утримання ящірок у домашніх умовах
• Як утримувати хамелеона в домашніх умовах

Чвікова Ганна

Сторінка автора

Наші соціальні мережі