Зміст
Гемобартонельоз котів: основні відомості про захворювання
Діагностика гемобартонельозу в котів
Гемобартонельоз – це інфекційна хвороба собак та котів, головним симптомом якої є анемія. Збудник недуги – бактерії Mycoplasma haemofelis у котів та Mycoplasma canis у собак, однак котики хворіють частіше і переважно ті, що мають вільний доступ на вулицю.Собаки страждають від хвороби значно рідше, й заражаються бактерією переважно улюбленці з видаленою селезінкою, а також із захворюваннями імунної системи.
Гемотропні мікоплазми прикріплюються до оболонки червоних клітин крові (еритроцитів), ушкоджують їхню оболонку, внаслідок чого клітина крові руйнується і розвивається анемія – нестача червоних кров'яних тілець в організмі. Mycoplasma haemofelis дуже маленька, у кілька разів менша за еритроцит, має форму кульок або паличок і здатна розмножуватися лише в організмі улюбленця. Всі спроби культивувати бактерію в лабораторних умовах не мали успіху.
Інфекційна анемія котів – це досить серйозне захворювання, що потребує тривалого лікування. Без кваліфікованої ветеринарної допомоги 30% котів хворих на гемобартонельоз не виживають, оскільки анемія спричиняє послаблення імунітету, призводить до загострення хронічних захворювань та інших проблем зі здоров’ям. Як потрапляє Мікоплазма до організму й вражає клітини крові? Які способи діагностики використовуються для виявлення хвороби? Як лікувати гемобартонельоз котів? Чи можна попередити інфекцію? Розглянемо всі ці питання.
Гемобартонельоз котів: основні відомості про захворювання
Гемобартонельоз котів, також відомий як інфекційна анемія котів, спричиняє бактерія Mycoplasma haemofelis. Мікоплазма атакує червоні кров'яні клітини крові та руйнує їх, викликаючи анемію та загальне погіршення самопочуття.
Mycoplasma haemofelis, збудник гемобартонельозу котів, є видозміненою бактерією, яка має унікальну будову. Мікоплазма належить до класу молікут (Mollicutes), в яких відсутня клітинна стінка. Замість неї бактерія має тришарову клітинну мембрану, яка робить її гнучкою і дозволяє швидко адаптуватися до організму господаря – червоних клітин крові, і виживати та розмножуватися у специфічних умовах. Бактерії прикріплюються до поверхні еритроцитів кота, ушкоджують їх та спричиняють руйнування.
Визначальні особливості будови бактерії Mycoplasma haemofelis:
- відсутність клітинної стінки – як представники роду Mycoplasma, M. haemofelis не має жорсткої клітинної стінки, що робить її більш пластичною та здатною приймати різноманітні форми;
- клітинна мембрана – Мікоплазма має клітинну мембрану, яка складається з тришарового ліпідного шару. Мембрана містить різноманітні білки, які забезпечують зв'язок з клітиною-господарем;
- рибосоми – Mycoplasma haemofelis має рибосоми, що необхідні для синтезу білків;
- ДНК – геном Mycoplasma haemofelis складається з кільцевої ДНК, яка містить інформацію для забезпечення повного циклу життєдіяльності бактерії;
- малий розмір – Мікоплазма настільки мала, що проходить через багато фільтрів, які затримують інші бактерії;
- прикріплення до еритроцитів – бактерія має спеціалізовані адгезини, які дозволяють їй прикріплюватись до поверхні червоних клітин крові.
Ці особливості будови роблять бактерію нечутливою до антибіотиків, які діють на клітинну стінку, наприклад, пеніцилінів.
Гемобартонельоз передається через укуси кровосисних комах: комарів, бліх, кліщів. Частіше на гемобартонельоз хворіють вуличні котики, ослаблені та літні улюбленці, а також коти із захворюваннями імунної системи, приміром, вірусним лейкозом. Ще одним шляхом передачі захворювання є переливання крові.
Інкубаційний період, від потрапляння бактерії в кров до появи перших симптомів, становить 8 -14 днів, за деякими відомостями симптоми можуть з’являтися за 30-34 дні.
Після цього настає гостра фаза інфекції, що характеризується вираженою паразитемією (паразити перебувають у крові, на мембранах еритроцитів). Заражені Mycoplasma haemofelis еритроцити втрачають двоопуклу форму, руйнуються – розвивається гемолітична анемія. Заражені та зруйновані еритроцити утилізуються селезінкою, що призводить до її збільшення.
Симптоми гемобартонельозу у котів можуть варіюватися від легких до важких і залежать від ступеня анемії, спричиненої інфекцією. Основні симптоми включають:
- анемію. Це найбільш поширений симптом, що спричинений руйнуванням червоних кров'яних клітин. Може проявлятися блідістю слизових оболонок, слабкістю, апатичністю;
- летаргію. Кіт стає млявим, втрачає цікавість до ігор та прогулянок, мало рухається, швидко втомлюється.
- зниження апетиту. Інфіковані коти часто відмовляються від їжі та води, що призводить до втрати ваги та зневоднення;
- жовтяницю. Жовтий відтінок шкіри та слизових оболонок, особливо видимий на яснах, є наслідком руйнування червоних кров'яних клітин і накопичення білірубіну;
- тахікардію. Прискорене серцебиття з’являється у відповідь на зниження кількості червоних кров'яних клітин;
- підвищену температуру тіла, лихоманку. З’являється як відповідь організму на інфекцію та є ознакою імунної реакції;
- дихальну недостатність. У важких випадках анемії може розвинутися дихальна недостатність через недостатнє постачання кисню тканинам. В кота спостерігається задишка, утруднене дихання.
Діагностика гемобартонельозу в котів
Єдиний спосіб встановити діагноз «гемобартонельоз» – лабораторна діагностика. Діагностика гемобартонельозу котів включає кілька методів, які дозволяють виявити наявність бактерії Мікоплазма у крові.
Мікроскопія мазка крові
Цей метод передбачає дослідження мазка крові під мікроскопом для виявлення бактерій на поверхні еритроцитів. Mycoplasma haemofelis можна виявити під мікроскопом у вигляді маленьких структур, що прикріплюються до еритроцитів. Однак цей метод не завжди надійний на початкових стадіях захворювання, коли бактерій в крові мало, також вони можуть відокремлюватися від клітин під час підготовки мазків. Хоча це швидкий спосіб діагностики, його чутливість обмежена, особливо на ранніх стадіях або при низькій кількості бактерій у крові.
Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР)
ПЛР є більш чутливим і специфічним методом діагностики, який дозволяє виявити ДНК Mycoplasma haemofelis у крові. Це один із найбільш точних методів, який використовується для підтвердження наявності інфекції, особливо у випадках з низьким рівнем бактеріємії.
Гематологічні аналізи
Загальний аналіз крові здатен показати зниження кількості еритроцитів (анемію), ретикулоцитоз (підвищення кількості незрілих червоних кров'яних клітин), а також зміни інших показників, пов'язаних з анемією. У випадку гемобартонельозу часто виявляється регенеративна анемія з підвищеним рівнем ретикулоцитів.
Серологічні тести
Хоча ці тести можуть виявити антитіла до бактерій, вони менш поширені та використовуються рідше, оскільки не дають чітких результатів на ранніх стадіях захворювання.
Лікування
Лікування гемабартонельозу котів спрямоване на знищення бактерій в організмі, полегшення симптомів анемії та поліпшення самопочуття улюбленця загалом. Лікування включає комбінацію антибіотиків та додаткових препаратів і лікувальних заходів для підвищення імунітету та стимуляції кровотворення. Основні методи лікування:
- антибіотики – використовуються певні препарати для лікування інфекції Mycoplasma haemofelis. Призначаються на 3-4 тижні залежно від тяжкості хвороби;
- додаткові препарати для підтримки організму – лікувальне харчування та достатня кількість рідини для відновлення сил та поліпшення самопочуття; кортикостероїди рекомендуються для зменшення руйнування еритроцитів, особливо якщо існують ознаки аутоімунної реакції; у випадках важкої анемії може знадобитися переливання крові для відновлення кількості червоних кров'яних клітин.
- госпіталізація – важкохворим котикам може знадобитися госпіталізація для постійного спостереження і лікування;
- довготривала підтримка – після завершення курсу антибіотиків кіт потребує регулярного спостереження у ветеринара, щоб запобігти рецидивам або іншим ускладненням;
- контроль супутніх захворювань – важливо контролювати і лікувати будь-які супутні захворювання, які можуть ускладнювати процес відновлення організму.
Профілкатика гемобартонельозу
Профілактика гемобартонельоз в котів включає кілька стратегій для запобігання зараженню і зменшення ризику розвитку захворювання. По-перше, це профілактика паразитів. Блохи, комарі та кліщі можуть бути переносниками Mycoplasma haemofelis, тож використовуйте ефективні засоби для боротьби та профілактики.
По-друге, обмеження контакту з бродячими пухнастиками. Не допускайте контактів улюбленця з вуличними котами, які можуть бути носіями інфекції. Також при підозрі наявності захворювання слід ізолювати хворого котика та звернутися до ветеринара, аби підтвердити або скасувати діагноз. Якщо пухнастик виявився інфікованим, його слід ізолювати від інших котів, щоб запобігти поширенню інфекції.
По-третє, регулярно проходьте профілактичні огляди у ветеринара. Вони допоможуть виявити певні ознаки хвороби на ранніх стадіях, а ще лікар може дати вам слушні рекомендації для зміцнення імунітету кота.
По-четверте, не забувайте про постійне лікування хронічних захворювань кота, зниження імунітету зазвичай підвищує ризик інфікування.
Якщо у вас з’являється ще один улюбленець, обов’язково відвідайте з ним ветеринара та проведіть тести на інфекційні хвороби, включаючи гемобартонельоз. Гемобартонельоз котів не є поширеним захворюванням в Україні, хоча періодично випадки інфекції реєструються. Частота захворювання може варіюватися залежно від регіону та загального стану популяції котів, включаючи наявність бліх та контакт з вуличними пухнастиками.
Відомості про частоту захворювання змінюються залежно від регіону. Дослідження на території України вказують, що гемобартонельоз не є надто поширеним, але зустрічається серед котів, особливо в районах з високою щільністю популяції бездомних песиків та котів. Важливо враховувати, що інфекція може бути недооцінена через її невелику клінічну вираженість або неправильну діагностику. Регулярний ветеринарний контроль і дослідження можуть допомогти в оцінці захворювання.
Хочеш дізнатися більше?
Після прочитання нашої статті, перегляньте додаткову інформацію нижче:
- Як зрозуміти що у кота глисти: поради щодо лікування гельмінтозу
- ТОП-10 найкращих кормів для котів
- Закриті туалети для котів
- Стерилізовані коти
- Як купати кота?
Наші соціальні мережі
