Зміст
Види дирофілярій у собак та особливості розвитку гельмінтів
Симптоми різних видів дирофіляріозу
Діагностика дирофіляріозу у собак
Лікування дирофіляріозу у собак
Дирофіляріоз у собак — це небезпечне паразитарне захворювання, яке викликається круглими червами роду Dirofilaria, переважно Dirofilaria immitis (черви розмножуються і живуть у серці, легеневих артеріях і великих кровоносних судинах) та Dirofilaria repens (викликають дерматит, висипання, випадіння шерсти, виразки на шкірі). В Україні саме ці два види нематод становлять найбільшу загрозу для песиків. Окрім собак на дирофіляріоз можуть хворіти коти, лисиці, ондатри, вовки, носухи, тхори, а також люди.
Довжина дорослої особини сягає до 40 см, діаметр – трохи більше 1 мм. Тривалість життя гельмінтів в організмі собаки - до 7 років. Дирофіляріоз – захворювання, для якого характерні повільний розвиток та хронічне протікання. Характерні симптоми з’являються з часом при значному ураженні внутрішніх органів.
Види дирофілярій у собак та особливості розвитку гельмінтів
У собак найчастіше зустрічаються два основних види дирофілярій:
🐾Dirofilaria immitis: найбільш відомий і поширений вид, що викликає серцевий дирофіляріоз. Ці паразити живуть у серці, легеневих артеріях і великих кровоносних судинах. Основні симптоми включають кашель, задишку, швидку втомлюваність і серцеву недостатність;
🐾Dirofilaria repens: викликає підшкірний дирофіляріоз. Ці паразити зазвичай локалізуються в підшкірній тканині, інколи в очах та інших органах. Симптоми включають дерматит, виразки, свербіж, підшкірні вузлики та інші ураження шкіри.
Собаки, коти та інші улюбленці є основними господарями цих гельмінтів, але їхнє розповсюдження неможливе без проміжних господарів – комарів. Як відбувається процес зараження дирофіляріозом?
Дорослі самки дирофілярій щодня виділяють безліч личинок мікроскопічного розміру у кров собаки або іншого улюбленця. Таких личинок називають мікрофіляріями або личинками стадії L1. З потоком крові мікрофілярії потрапляють у дерму. Під час укусу комара личинки проникають разом із кров’ю до організму комахи і в тілі комара проходять стадії розвитку L2 та L3. Середня тривалість розвитку личинок від стадії L1 до L3 за середньодобової температури 18 °С триває 10-14 днів, але вона може змінюватися залежно від температури повітря та вологості. Так при денній температурі близько 30 °С личинки проходять вказані стадії розвитку значно швидше - лише за 8 днів. Таким чином в Україні найбільшу небезпеку дирофілярії становлять в теплу пору року.
Під час укусу комара інвазійні личинки проникають до організму постійного господаря і перші 8-12 тижнів залишаються в підшкірній клітковині та м'язах. Протягом цього періоду личинки двічі линяють, проходячи стадії розвитку L4 та L5. L5 – це незрілі дорослі черви, довжина яких сягає 1-2 см. Паразити виду D. repens залишаються паразитувати в підшкірній клітковині, а D. immitis проникають до судин і зі струменем крові заносяться в легеневі артерії, там досягають зрілості протягом 6-7 місяців, після чого починають випускати у кров мікрофілярії, які вражають не лише легеневі артерії, але й серце та крупні судини. Як правило, через 7-9 місяців після зараження дирофіляріозом у крові собачки можна виявити мікрофілярії.
Симптоми різних видів дирофіляріозу
Оскільки гельмінти Dirofilaria immitis та Dirofilaria repens вражають різні органи то, відповідно, симптоми захворювання будуть відрізнятися.
Симптоми дирофіляріозу, викликаного Dirofilaria immitis на ранніх етапах захворювання практично відсутні, іноді відзначається слабкий кашель, який не викликає тривоги у домашніх улюбленців та їхніх людей. При подальшому прогресуванні захворювання відзначаються:
🐾 постійний безпричинний кашель, кашель з кров’ю;
🐾 зниження активності, швидка втомлюваність;
🐾 задишка, особливо під час фізичного навантаження;
🐾 втрата ваги;
🐾 бліді слизові оболонки;
🐾 прискорене дихання.
При значному ураженні організму гельмінтами спостерігається серцева недостатність, втрата свідомості, накопичення рідини в черевній порожнині (асцит), колапс і подальша загибель улюбленця.
Дирофіляріоз, викликаний Dirofilaria repens, зазвичай не є небезпечним для здоров’я і суттєво не позначається на тривалості життя улюбленця, хоча знижує якість життя і створює певний дискомфорт. Симптомами ураження Dirofilaria repens є:
🐾 підшкірні вузлики, які або не турбують собаку, або викликають неприємні відчуття, біль;
🐾 почервоніння уражених ділянок шкіри та свербіж;
🐾 часткова алопеція;
🐾 слабкість, апатичність;
🐾 погіршення якості шерсті;
🐾 проблеми з очима (якщо черви потрапляють до очей): сльозотеча, почервоніння, погіршення зору, біль.
Діагностика дирофіляріозу у собак
Дирофіляріоз у собак – серйозне захворювання, що потребує ретельної діагностики та адекватного лікування. Поставити такий діагноз може лише ветеринарний лікар після обстеження, яке складається з кількох етапів. По-перше, проводиться клінічний огляд собаки, оцінюються симптоми та загальне самопочуття. Другим етапом є аналіз крові. Аналізи крові – провідні інструменти діагностики, оскільки вони дають всебічну картину і дозволяють не лише поставити вірний діагноз, але й виявити, на якій стадії розвитку знаходиться хвороба. При дирофіляріозі призначаються аналізи:
🐾 мікрофіляріємія – дозволяє встановити наявність у крові мікрофілярій (личинок паразитів), а також їхню концентрацію;
🐾 серологічні тести - тест на антиген D. Immitis спрямований на виявлення специфічних речовин, які виробляють дорослі самки гельмінтів. Це один з найбільш надійних та поширених засобів діагностування дирофіляріозу. Також можна використовувати специфічний тест на антитіла різних гельмінтів, особливо в регіонах, де поширені інші види дирофілярій;
🐾 загальний аналіз крові (ЗАК) – показує рівень еозинофілів та лейкоцитів, який часто підвищується при гельмінтозах. Також зазвичай спостерігається легка анемія;
🐾 біохімічний аналіз крові – печінка реагує на токсини, що виділяють паразити, а це призводить до підвищення рівня печінкових ферментів. Часом спостерігається й збільшення азоту і креатиніну в сечі через ураження нирок або серцеву недостатність;
🐾 ПЛР, або полімеразна ланцюгова реакція, дозволяє виявити ДНК паразитів у крові.
Всі вказані аналізи дають можливість не лише підтвердити дирофіляріоз, але й оцінити загальний стан собачки та планувати відповідне лікування.
При дирофіляріозі у собачок, рентгенографія застосовується практично завжди. Цей метод дослідження дозволяє виявити наявність дорослих гельмінтів у серці та легеневих артеріях, а також оцінити ступінь ураження легеневої тканини і судин. На рентгені можна побачити збільшення правого шлуночка серця, яке відбувається через велике навантаження на нього. Змінюються легеневі артерії, вони деформуються, спостерігаються тромбози та аневризми. Також в легенях можливі зміни у інтерстиціальній структурі, яка може мати вигляд сітчастої або вуалеподібної тіні. При дирофіляріозі спостерігаються легеневі інфільтрати, що є ознакою пневмонії, спричиненої паразитами або вторинною бактеріальною інфекцією. Часом спостерігається наявність рідини в плевральній порожнині.
Ці зміни можуть відбуватися в організмі собаки не всі одразу і розвиватися поступово. Кількість патологій залежить від стадії захворювання та ступеня ураження. Рентгенографія часто використовується разом з ехокардіографією для повної оцінки стану собаки та планування відповідного лікування.
Після проведення комплексу діагностичних процедур лікар визначає категорію захворювання. Перша категорія – це початкова стадія дирофіляріозу, безсимптомна або з мінімальними ознаками і без ушкодження серця та судин. Друга категорія – симптоми проявляються періодично або постійно, стан задовільний, проблеми із серцем незначні. Третя категорія – собака погано почувається, є серйозні порушення роботи серця, судин, легенів. Четверта стадія - синдром каудальної порожнистої вени та загибель улюбленця без термінового хірургічного втручання.
Лікування дирофіляріозу у собак
Лікування дирофіляріозу, викликаного паразитами Dirofilaria immitis, потребує цілого комплексу заходів. Головна мета лікування – знищення в організмі дорослих черв’яків та їхніх личинок та поліпшення загального самопочуття. Лікування призначається після з’ясування, на якій стадії розвитку хвороба. Перш за все при підозрі на дирофіляріоз слід обмежити фізичну активність собаки, аби знизити ризик розвитку тромбоемболії. Призначаються препарати для знищення дорослих паразитів, приміром, меларсомін, який вводиться внутрішньом'язово у два або три етапи залежно від стану хвостика. Для знищення мікрофілярій призначають мільбеміцину оксим або івермектин. Водночас призначається терапія для підтримки організму: антибіотики при наявності вторинної інфекції, кортикостероїди для зменшення запалення та зниження ризику тромбоемболій, засоби для підтримки печінки та імунної системи.
Після завершення основного курсу лікування і здачі контрольних аналізів рекомендується щомісячне застосування профілактичних препаратів, щоб запобігти повторному зараженню.
Лікування дирофіляріозу, спричиненого Dirofilaria repens, має певні особливості, оскільки D. repens в основному паразитує в підшкірній клітковині і зазвичай не викликає важкі ураження серцево-судинної системи. Лікування шкірної форми дирофіляріозу включає використання препаратів знищення дорослих дирофілярій. Якщо гельмінти розташовані в підшкірній клітковині і легко доступні, досить часто їх видаляють хірургічно. Це нескладна операція, проте доволі ефективна і зменшує ризик можливих ускладнень у майбутньому. Водночас використовуються препарати мільбеміцину оксим або івермектин для знищення мікрофілярій. Їх використання допомагає запобігти подальшому поширенню захворювання. При наявності вторинних запалень призначаються відповідні антибіотики, а також препарати, що підтримують печінку, нирки, імунну систему. Після повного одужання, підтвердженого результатами аналізів, ветеринаром призначається щомісячна профілактика. Протягом усього періоду лікування необхідно уважно стежити за станом собачки, особливо за реакцією на медикаменти, щоб своєчасно помітити побічні ефекти і вжити заходів для поліпшення стану хвостика.
Лікування дирофіляріозу, спричиненого Dirofilaria repens, вимагає менш агресивного підходу, ніж при Dirofilaria immitis, але все одно потребує контролю досвідченого ветеринара.
Профілактика
Обидва види дирофіляріозу передаються через укуси інфікованих комарів, таким чином одним із головних профілактичних засобів є захист собак від кровосисних комах. Профілактика включає застосування репелентів і профілактичних препаратів, що знижують ризик інфекції.
Обробку проти дирофілярій необхідно проводити регулярно тими засобами і з тою періодичністю, яку запропонує ветеринар. Також дізнатися про правила профілактичної обробки проти гельмінтів ви можете з інструкції до відповідного препарату або на сайті його виробника.
Для запобігання зараженню використовуються мікроскопічні дози ліків, які цілком безпечні для цуценят з 8-тижневого віку, собак у період вагітності та вигодовування потомства. Якщо до 7 місяців песик не отримував профілактичні препарати, необхідно спершу зробити аналіз крові, щоб виключити зараження дирофіляріозом, і лише після цього починати профілактику. Раз на рік всі собачки повинні проходити скринінгове обстеження на дирофіляріоз – здавати аналізи крові на антиген та мікрофілярії. Процедура обов’язкова навіть для тих улюбленців, які регулярно отримують профілактичні препарати.
Хочеш дізнатися більше?
Після прочитання нашої статті, перегляньте додаткову інформацію нижче:
- Хибна вагітність у собак
- Стерелізація собаки: плюси і минуси
- Догляд за собакою після стерелізаціі
- Ознаки вагітності у собак
- ТОП-10 найрозумніших порід собак
Наші соціальні мережі
