Як зрозуміти, що у собаки глисти: симптоми, лікування, профілактика

Зміст

• Симптоми гельмінтозу у собак
• Лікування гельмінтозу
• Препарати від глистів
• Профілактика глистів у собак
• Чи можна від собаки заразитися глистами

Коли собака живе на вулиці або регулярно виходить на прогулянку, можливість зараження глистами ні в кого не викликає сумнівів. Власники кімнатних собачок, які гуляють лише на повідку та під наглядом або рідко виходять з дому, часто переконані, що гельмінтоз їхнім вихованцям не загрожує. Але це не так. Черв'яки-паразити у собак можуть з'явитися, навіть якщо тварини не бувають на вулиці. Шляхів зараження гельмінтами безліч:

• контакти з іншими тваринами: котами, собаками, кроликами, їжаками, дрібними гризунами та ін.;
• укус комахи (проміжного господаря паразитів);
• вода в калюжі, відкритому водоймищі, трава, ґрунт;
• недостатньо оброблені м'ясо та риба;
• предмети одягу, взуття та інші речі господаря, на яких яйця глист можуть потрапити до оселі;
• глисти у цуценят з'являються при зараженні всередині утроби матері або через молоко.

Як бачите, навіть ваші туфлі чи кросівки можуть стати джерелом паразитів. Тому профілактику від гельмінтів собаці слід проводити регулярно, починаючи з 3-4-тижневого віку.

Відсутність профілактичної обробки стає причиною тяжкої хвороби, адже глисти у собак можуть жити не тільки в кишечнику, окремі типи черв'яків проникають у серце, легені, печінку, м'язи, мозок та очі. На початковій стадії гельмінтоз зазвичай непомітний, а коли з'являються ознаки зараження, хвороба у розпалі й боротися з нею непросто.

Лікування глистової інвазії у собак – тривалий, важкий і дорогий процес, який не завжди завершується успішно. Тому не слід нехтувати заходами профілактики! Уважно стежте за улюбленцем, звертайте увагу на найменші зміни поведінки та самопочуття та за найменшої підозри звертайтеся до ветеринара. Відсутність своєчасної дегельмінтизації призводить до розвитку анемії, серцевої недостатності, закупорки судин та легень, гастроентериту, тяжкої інтоксикації. Щоб уберегти собаку від недуг, потрібно небагато: регулярно проводити профілактику та своєчасно звертатися до ветеринара.

Які саме способи попередження гельмінтозу використовувати та які симптоми вказують, що у собаки глисти? Розберемося детально у цих питаннях.

Симптоми гельмінтозу у собак

Отже, якщо ви хочете дізнатися, чи є гельмінти у собаки? Давайте з’ясуємо, які ознаки повинні вас насторожити. Ознаки зараження глистами у собак залежать від того, з яким черв'яком вихованцю не пощастило зустрітися. Загальні - це втрата ваги, млявість, слабкість, апатія, розлад травлення, що супроводжують пронос чи запор, блювання. Для щенят характерне відставання в зростанні, грушоподібний живіт.

Також ознаками гельмінтозу є:

• надмірний або знижений апетит;
• підвищення температури тіла;
• погіршення стану шерсті: сухість, ламкість, лупа, випадання шерсті;
• жовтяниця;
• задишка чи кашель;
• блідість або синюшність слизових оболонок;
• алергічні реакції;
• свербіж в області ануса;
• біль у животі;
• виділення з очей і носа.

Собака, як правило, активно чухається біля ануса, вилизує його, щоб угамувати свербіж. Для цього вихованець їздить попою по землі, крутиться дзиґою тощо. Але безперечна головна ознака глистів у собаки - це поява в калі або на хвості чи шерсті біля ануса видимих паразитів або личинок. У запущених випадках сегменти черв'яків виділяються з блювотою.

Як бачите, симптоми гельмінтозів різні. Це викликано тим, що різні види гельмінтів вражають різні органи. Діагностувати гельмінтоз у собаки вкрай складно. Аналогічні ознаки можуть вказувати на вірусне зараження або іншу недугу. Тому краще зайвий раз відвідати ветеринара. Найчастіше, господарі описують проблему так: «З моїм собакою щось не так». Поставити точний діагноз та призначити ліки може лише фахівець. Адже існує безліч видів глистів, і кожен потребує спеціального комплексного лікування.

Види глистів у собак

Для деяких паразитарних хвороб характерна довга прихована фаза, тобто ознаки, що у собаки глисти, з’являються не відразу. В інших випадках симптоми виявляються вже за кілька днів після ураження.

Інтенсивність розвитку хвороби залежить від низки факторів:

• наявність антигельмінтної обробки;
• загальний стан здоров'я собаки;
• стан мікрофлори кишечника;
• раціон;
• дотримання правил гігієни;
• температура та вологість.

Чим нижче температура на вулиці, чим багатший раціон, чим міцніший вихованець, тим краще організм чинитиме опір гельмінтам, і тим простіше буде вилікувати собаку.

Глисти собак поділяються на три типи:

• сисуни;
• стрічкові хробаки;
• круглі черви.

Сисуни (трематоди) – це маленькі черв'яки, на тілі яких є кілька присосок. З їхньою допомогою вони прикріплюються до тканин тварини-господаря. До трематод належать опісторхи і парагонімус, які найчастіше вражають печінку, жовчний міхур, підшлункову залозу, бронхи, серце, кишечник.

Стрічкові черв'яки, або цестоди, складаються із голови з присосками та пласких сегментів, кількість яких постійно зростає. Цестоди можуть виростати до кількох метрів завдовжки. Найчастіше вони вражають органи травлення, але деякі, наприклад, ехінококи, можуть жити в легенях та печінці та викликати серйозні проблеми зі здоров'ям.

Нематоди (круглі черв'яки) – поширений і небезпечний вид паразитів. Вони можуть проникати в організм собаки через органи травлення і через шкіру – при укусі комах. Нематоди вражають кишечник, серце, легені, шкіру, печінку та викликають різні симптоми.

Кожен тип паразитів чутливий до певних препаратів, це означає, що купити у ветаптеці якісь таблетки та давати собаці – не варіант. Засіб не тільки не допоможе, а й нашкодить, перевантажуючи печінку та шлунок.

Лікування гельмінтозу

Ознаки гельмінтів у собак можуть збігатися із симптомами інших захворювань, тому для встановлення точного діагнозу завжди потрібна консультація ветеринара.

По-перше, від ветеринара необхідно отримати підтвердження, що причина нездужання – глисти. Для того, щоб поставити діагноз, у собаки беруть на аналіз кал та кров. Якщо цього недостатньо, призначають УЗД чи рентген. За результатами досліджень визначається гельмінтоз та призначається лікування.

По-друге, слід підібрати адекватну терапію. Вона визначається видом чи видами паразитів, виявлених у собаки, їх локалізацією, інтенсивністю інвазії, загальним станом тварини. Найчастіше собаці призначають низку медикаментів, які вбивають паразитів та виводять їх з організму, а також відновлюють функцію пошкоджених тканин та органів. У важких випадках при закупорці кишечника, судин призначається хірургічна операція або лікування в стаціонарі. Однак медикаментозної терапії в більшості випадків достатньо, і проводити її можна вдома.

Препарати від глистів

Препарати від хробаків (антигельмінтики) діляться на кілька видів:

• таблетки;
• краплі на холку;
• суспензії.

Вони бувають активними і проти ектопаразитів: бліх, вошей, кліщів.

Основою цих засобів є празиквантел, пірантел, мильбеміцин, фебантел та ін. Якщо у засобі кілька діючих речовин, спектр його дії розширюється, ліки працюють більш ефективно. Призначає ліки, визначає дозування, частоту прийому та тривалість курсу лише ветеринарний лікар. Він бере до уваги стан здоров'я, масштаби ураження собаки глистами, вагу, вік, породу та низку інших важливих факторів. Також додатково улюбленцю часто прописують засоби для відновлення пошкоджених органів та зміцнення імунітету.

Для лікування та профілактики використовують різні антигельмінтики, залежно від класу паразитів. Вони представлені у зоомаркетах «МастерЗоо».

При зараженні нематодами та/або цестодами бренд KRKA пропонує таблетки «Мілпразон». Вони можуть застосовуватися для профілактики дирофіляриозу серця.

Drontal Plus («Дронтал Плюс») від Bayer діє на нематод, цестод і лямблій, які найчастіше зустрічаються в Україні та Європі. Дозволено до застосування цуценятам з 2-тижневого віку.

Є дієві препарати вітчизняного виробництва. Пігулки «Енвайр» від бренду «Артеріум» ефективні при ураженні нематодами та цестодами. А суспензія «Празистоп» від ProVET діє на круглих та стрічкових гельмінтів на всіх стадіях розвитку.

Ветеринар може рекомендувати доповнити ці або інші препарати проносними або сорбентами, щоб прискорити вихід глистів та знизити інтоксикацію.

Головні правила успішного лікування улюбленця:

• застосування ліків строго за рецептом ветеринара;
• вільний доступ собаки до води;
• контроль виділень тварини;
• при розладі травлення та блюванні після прийому ліків звернутися до ветеринара та дати заздалегідь підготовлений за порадою фахівця абсорбент.

У процесі загибелі та розкладання глистів в організмі утворюється велика кількість токсичних речовин, які мають виводитися із сечею та калом. Тому потрібно забезпечити собаці необмежену кількість чистої води і стежити, щоб випорожнення були регулярними. Якщо їх немає, слід звернутися до лікаря та за його рекомендацією поставити клізму чи дати проносне.

Важливою умовою успішного лікування є гігієна. Слід провести ретельну обробку всього будинку миючими засобами та спеціальними препаратами. При лікуванні важливо обробити також спальне місце собаки та інші місця й приміщення, де можуть бути яйця паразитів. Якщо у вашому будинку мешкає кілька улюбленців, лікувати треба всіх одночасно, навіть якщо ознаки виявлені лише у когось одного.

Народні засоби проти гельмінтів

Не варто переносити на собаку людський досвід лікування від глистів. У людей та собак різна фізіологія. Враховуйте, що часник, який використовується в народній медицині як глистогінний, небезпечний для собак. Він руйнує червоні кров'яні тільця та викликає анемію, а собака при зараженні глистами і без того ослаблений.

Настої цілющих трав викликають алергію та мають протипоказання. Перш ніж питати в інтернету, чим народним полікувати від глистів песика, поставте собі питання: як може відреагувати організм собаки на відвар. Якщо ви не уявляєте наслідки вживання фітозасобу, краще не ризикувати. Тим більше, що правильно розрахувати дозування в домашніх умовах неможливо.

Не мучте тварину та себе експериментами. Таблетки чи суспензія даються один раз, максимум двічі. Згодувати їх собаці набагато простіше, ніж вливати відвар зі шприца в пащу.

Профілактика глистів у собак

Будь-який собака може захворіти на гельмінтоз, оскільки жоден господар не зможе повністю захистити улюбленця від контактів з навколишнім середовищем. І найкращий спосіб захистити тварину – регулярно проводити профілактику.

Профілактичні заходи проводяться у двох напрямках. Перший — уникати місць та ситуацій, у яких можливий контакт із глистами. Другий - не давати їм розмножитися після потрапляння до організму. Тобто профілактика зводиться до таких пунктів:

• регулярне оброблення від зовнішніх і внутрішніх паразитів, додатковий захист від комарів під час поїздок на природу;
• вилучення із раціону сирої річкової риби та сирого м'яса;
• заборона купатися у водоймах зі стоячою водою та пити з них;
• прибирання за своїм улюбленцем після того, як він «зробив справи» на вулиці;
• регулярне прибирання та дезінфекція оселі або місця проживання собаки;
• усвідомлений вигул: заборона контактів з бродячими тваринами, поїдання фекалій чи падалі тощо;
• регулярні візити до ветеринара для загального огляду.

Безумовно, слід стежити за загальним станом здоров'я собаки, щоб вчасно побачити перші ознаки глистів та вжити заходів.

Періодичність обробки собаки від глистів

Загальноприйнята рекомендація - давати собаці глистогінні препарати раз на 3 місяці. Однак частота обробок залежить від способу життя вихованця та ризиків зараження. Мисливські або інші собаки, які часто контактують з дикими тваринами, живою рибою або гризунами, можуть оброблятися щомісяця.

Якщо у фекаліях улюбленця ви помітили гельмінтів і лікар призначив ліки, їх слід приймати за схемою, а після одужання – раз на 3 місяці.

Рекомендується дати пігулки від глистів собаці перед в'язкою, щоб знизити ризик зараження плодів. У будь-якому випадку, при сумнівах щодо необхідності обробки, проконсультуйтеся з ветеринаром.

Профілактику глистів проводьте і перед вакцинацією, оскільки паразити послаблюють імунітет та знижують ефективність процедури. Ветеринари рекомендують давати собаці засіб від глистів за 7-10 днів до щеплення, але у кожному конкретному випадку слід консультуватися з фахівцем, який веде улюбленця.

З якого віку можна обробляти тварину від глистів

Це залежить від інструкції до вибраного препарату. Є лікарські засоби, дозволені з 2-тижневого віку. Купуючи цуценя обов'язково поцікавтеся у заводчика, чим і коли проводилася антигельмінтна обробка. Якщо її не було, одразу ж дайте препарати малюкові. Вуличного знайду якомога швидше покажіть ветеринару, щоб оцінити його загальний стан здоров'я та підібрати правильне дозування препаратів. Причому не має значення, щеня це чи дорослий пес.

Чи можна від собаки заразитися глистами

Так, є паразити, якими людину заражає собака. Це деякі види стрічкових та пласких паразитичних хробаків. Передача відбувається зі слиною собаки. Однією з найсерйозніших паразитарних хвороб є ехінококоз, що викликається стрічковими хробаками. Хоча його і відносять до групи забутих хвороб, за даними ВООЗ у будь-який момент часу від цього захворювання страждає 1 мільйон людей. Передають собаки й токсокароз, зважайте, що на нього найчастіше хворіють діти.

Але не варто відразу впадати в паніку. Не кожна зустріч із паразитом закінчується хворобою і для людини, і для вихованця. Зберігати здоров'я нескладно. Завжди дотримуйтесь правил гігієни при контакті з тваринами, регулярно давайте вихованцю препарати від глистів, зміцнюйте його і свій імунітет - і тоді ви отримуватимете від спілкування з чотирилапим членом родини тільки позитивні емоції!

Хочешь дізнатись більше?

Після прочитання нашої статті, перегляньте додаткову інформацію нижче:

• Хибна вагітність у собак
• Стерелізація собаки: плюси і минуси
• Догляд за собакою після стерелізаціі
• Ознаки вагітності у собак
• ТОП-10 найрозумніших порід собак

Василенко Анастасія Володимірівна

Сторінка автора

Наші соціальні мережі